СКОЛІОЗ: ПРИЧИНИ, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

Сколіоз – це захворювання опорно-рухового апарату, що характеризується S або C подібним викривленням хребта у боковій площині. Людина може виглядати так, ніби вона схиляється в один бік. Можуть уражатися як грудний, так і поперековий відділ хребта.

За даними статистики приблизно 80% дітей шкільного віку мають різні патологічні викривлення хребта. Сколіоз може сформуватись на будь-якому етапі росту дитячого організму, але найнебезпечніший період розвитку даного захворювання випадає на час активного росту дитини – 8-14 років.

Фактори ризику, які можуть посилювати викривлення хребта:

- стать – викривлення хребта у дівчаток буває в 10 разів частіше, ніж у хлопчиків;

-  вік – що «молодший» початок викривлення, то вищий ризик подальшого посилення сколіозу;

-  градус викривлення – що більше викривлення, то вищий ризик його подальшого посилення;

-  розташування – викривлення в середньо-нижній частині хребта буде прогресувати менше, ніж у верхній;

- захворювання хребта у новонароджених – діти, народжені зі сколіозом, мають більший ризик посилення викривлення (вроджений сколіоз є вродженим дефектом, що впливає на розмір і форму кісток хребта).

Причини виникнення

Сколіоз буває вроджений і набутий. Природжений сколіоз може розвинутися через зрощення хребців в кількості двох і більше, аномалії розвитку хребетних дужок і відростків. Також причиною такого викривлення можуть стати додаткові хребці і не тільки. Наслідком вродженого сколіозу є асиметричний розвиток хребта.

Набутий сколіоз в свою чергу можна поділити на такі види:

• диспластичний – причиною його виникнення є неповноцінно розвинений попереково-крижовий відділ.;

• неврогенний – може бути спровокований гострими вірусними захворюваннями, що впливають на роботу центральної нервової системи, наприклад, поліомеліта, міопатією, дитячий церебральний параліч, що призводить до спазмів м’язової системи

• рахітичний – основною причиною є рахіт, який впливає на кісткову систему дитини. Внаслідок цього впливу розвивається остеопороз, що приводить до зниженої щільності хребців, і він може спричинити за собою деформації нижніх кінцівок;

• статичний – розвинений через однобічне навантаження спинних м’язів і м’язів живота. Крім того, може бути викликаний різною довжиною ніг, патологічно розвиненим тазом або кривошиєю.

• травматичний – розвивається внаслідок перенесених травм хребта;

• ідіопатичний – придбаний сколіоз, який набув найбільшого поширення. Може розвиватися через патологічні порушення процесу зростання хребта, розладів функцій хребта, що носять статико-динамічний характер або ж через нервово- м’язову недостатность.

Діагностика

Фізичне спостереження: Лікар оглядає пацієнта у різних положеннях: стоячи, нахиляючись вперед і під час ходьби. Спостереження з різних ракурсів допомагає виявити ознаки можливого викривлення хребта.

Тест Адамса на нахил вперед: Під час цього тесту пацієнт нахиляється вперед на 90 градусів, а лікар оглядає спину для виявлення асиметрій.

Для більш точної оцінки  використовують сколіометр, який вимірює кут нахилу тулуба. Якщо показник сколіометра перевищує 5º, це може свідчити про наявність сколіозу і є показанням для подальшого рентгенологічного обстеження.

 Для підтвердження діагнозу, а також встановлення кута відхилення, можливих причин його появи пацієнта направляють на рентген обстеження, МРТ або комп’ютерну томографію грудного відділу хребта.

Лікування

Консервативне  лікування:

- лікувальна  фізкультура  щоденно;

- масаж  м’язів  спини;

- електростимуляція  м’язів  хребта  (10сеансів  1  раз  на  3  місяці);

- дихальна  гімнастика  щоденно;

- медикаментозна терапія;

- корсети  типа  Шено  або  Бостон.

- санаторно-курортне  лікування.

При значному і швидко прогресуючому сколіозі проводиться оперативне лікування.

Профілактика

- стежте за правильною поставою;

- не перебувайте занадто довго в сидячій позі;

- уникайте різких рухів і поворотів тулуба;

- рівномірно розподіляйте навантаження, носячи сумки, рюкзаки, важкі предмети;

- уникайте надмірних фізичних навантажень.

Рекомендації щодо добору меблів:

-  постіль не повинна бути м’якою;

-  розміри меблів мають відповідати зросту дітей;

-  місце, де школярі виконують домашні завдання, має бути облаштоване ергономічними меблями зі спеціальним кріслом, яке має систему підтримки усіх відділів хребта.

Марія ШПАК – лікар загальної практики сімейної медицини КНП «Лохвицький центр первинної медико-санітарної допомоги»