ІМУНІЗАЦІЯ – ДІЄВИЙ ЗАСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Імунопрофілактика – це метод індивідуального чи масового захисту населення від інфекційних хвороб шляхом створення або підсилення імунітету.

Специфічна (вакцинація/імунізація), спрямована проти конкретного збудника, а неспецифічна (активація імунної системи в цілому медикаментозними чи немедикаментозними засобами).

Імунізація найефективніший і економічно вигідний захист від інфекцій.

Вона полягає у введенні заданого антигену в неагресивній формі, але в імуногенних дозах для індукції захисної імунної відповіді та формування імунної пам’яті. Імунізація забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань.

Штучна активна імунізація передбачає створення імунітету шляхом введення вакцин (вакцинний антиген – ослаблений чи вбитий патоген, або штучно синтезований білок, який ідентичний білку патогена) чи анатоксину (обеззараженного бактеріального токсину, який зберігає свої антигенні властивості). При інфекціях з довгим інкубаційним періодом, наприклад при сказі, активна імунізація дає змогу запобігти захворюванню навіть після зараження. Залежно від типу антигена активна імунізація сприяє формуванню високо-специфічного тимчасового чи постійного імунітету.

Штучна пасивна імунізація – це введення сироваткових препаратів і γ-глобуліну (імуноглобулінів). За допомогою пасивної імунізації можна швидко створити тимчасовий імунітет тривалістю 1-6 тиж. Повторна пасивна імунізація не підсилює імунітет і часто супроводжується ускладненнями. Її найчастіше проводять після контакту із збудником та за неможливості активної імунізації. Серед мікроорганізмів, з якими можна успішно боротися за допомогою вакцинації, можуть бути віруси (наприклад збудники кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, гепатиту В, сказу) чи бактерії (збудники туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції).

Сьогодні в усіх країнах світу, що розвиваються, проводять регулярну вакцинацію проти кору, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюку та туберкульозу.

Вакцинація – це простий, безпечний та ефективний спосіб захисту від хвороб до того, як людина вступить у контакт із їх збудниками. Вакцинація захищає природні захисні механізми організму для формування стійкості до ряду інфекційних захворювань і робить вашу імунну систему сильнішою.

Який принцип дії вакцини? Як і хвороби, вакцини тренують імунну систему вироблення специфічних антитіл. Проте вакцини містять лише вбиті чи ослаблені форми збудників тієї чи іншої хвороби – вірусів чи бактерій, – які призводять до захворювання і створюють ризику пов'язаних із нею ускладнень.

Більшість вакцин застосовують у формі ін'єкцій, хоча є і пероральні вакцини (введені через рот), і вакцини у формі назальних аерозолів (введені через ніс).

Вакцини знижують ризик захворювання, активуючи природні захисні механізми на формування імунітету до збудника хвороби. Вакцинація провокує імунну відповідь організму. Імунна система:

-  Розпізнає збудника хвороби, наприклад, вірус або бактерію.

-  Починає виробництво антитіл. Антитіла – це білки, які природно виробляються імунною системою організму для боротьби із захворюванням.

-  Запам'ятовує збудника хвороби, щоб боротися з ним у майбутньому. Якщо цей збудник знову потрапить до організму, імунна система швидко знищить його, не допустивши розвитку хвороби.

Таким чином, вакцинація – це безпечний та раціональний спосіб викликати в організмі імунну відповідь без необхідності заражати її тією чи іншою хворобою.

Наша імунна система має пам'ять. Отримавши одну або кілька доз вакцини, ми, як правило, отримуємо захист від тієї чи іншої хвороби на багато років, десятиліть або навіть на все життя. Саме це робить вакцини таким ефективним засобом. Вакцини не дають нам захворіти, що набагато краще за необхідність лікувати хворобу, коли вона вже настала.

Коли я маю вакцинуватися (або вакцинувати мою дитину)? Вакцини захищають нас протягом усього життя і в будь-якому віці – одразу після народження, у дитинстві, у підлітковому віці та до самої старості. У більшості країн людям видають карти для щеплення, в яких зазначено, які щеплення були зроблені дорослому або дитині і коли належить робити наступні щеплення. Важливо, щоб усі показані щеплення були зроблені вчасно. Відкладаючи вакцинацію, ми ризикуємо серйозно захворіти. Якщо ми чекатимемо моменту, коли щеплення терміново буде потрібно, наприклад, якщо почався спалах будь-якої хвороби, то для отримання потрібного ефекту вакцинації або всіх необхідних доз вакцини може бути занадто пізно.

Чому мені потрібно вакцинуватися? Без вакцинації ми наражаємося на ризик серйозних захворювань, таких як кір, менінгіт, пневмонія, правець і поліомієліт. Багато цих хвороб небезпечні для життя. За оцінками ВООЗ, лише дитячі вакцини рятують понад 4 мільйони життів щороку.

Незважаючи на те, що деякі захворювання стають менш поширеними, їх збудники продовжують циркулювати у деяких чи у всіх регіонах світу. У сучасному світі інфекційні захворювання можуть легко перетинати кордони та заражати будь-яку людину, у якої відсутній до них імунітет.

Вакцинуватися слід із двох головних міркувань: вона дозволяє захистити себе та захистити оточуючих. Оскільки деяким людям - наприклад, новонародженим і людям, хворим на тяжкі захворювання або мають певні види алергії, - щеплення можуть бути протипоказані, їх захист від хвороб, що запобігають за допомогою вакцин, залежить від наявності щеплень у оточуючих.

Чи безпечні вакцини? Вакцинація безпечна і зазвичай викликає незначні та тимчасові побічні ефекти, наприклад, біль у руці або невелике підвищення температури тіла. Можливі й серйозніші побічні ефекти, проте зустрічаються дуже рідко.

Будь-яка ліцензована вакцина перед видачею дозволу на її використання проходить ретельну перевірку в межах кількох фаз клінічних досліджень, а після впровадження є об'єктом регулярної оцінки. Вчені також постійно відстежують інформацію, що надходить з ряду джерел, на предмет виявлення ознак того, що та чи інша вакцина може становити небезпеку для здоров'я.

Необхідно пам'ятати, що ризик заподіяння серйозної шкоди здоров'ю в результаті запобігання за допомогою вакцин захворювання набагато вище, ніж ризик, пов'язаний з вакцинацією. Так, правець може викликати найгостріші болі, судоми та тромбози, а кір може призвести до енцефаліту (інфекції головного мозку) та сліпоті. Багато захворювань, які можна запобігти за допомогою вакцин, можуть навіть закінчитися смертельним результатом. Переваги вакцинації значно перевершують ризик, і без вакцин у світі відбувалося б значно більше випадків хвороби і смерті.

Імунізація є ключовим елементом громадського здоров'я, що дозволяє:

-    Запобігати виникненню та поширенню інфекційних захворювань.

-    Знижувати рівень смертності та ускладнень, пов'язаних із захворюваннями.

-  Забезпечувати колективний імунітет, особливо важливий для захисту осіб, які не можуть бути вакциновані за медичними показаннями.

- Зменшувати економічне навантаження на систему охорони здоров'я шляхом скорочення витрат на лікування та госпіталізацію.

Дмитро Берестюк, лікар-педіатр КНП «Центр ПМСД м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області»