ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ІМУНІЗАЦІЇ

З 27 квітня по 04 травня 2025 року відзначається Європейський тиждень імунізації під національним гаслом «Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та рідних – зробіть щеплення». Тиждень імунізації нагадує нам про те, що імунізація має величезне значення для профілактики захворювань і захисту життя.

Цей захід за ініціативою Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться з 2005 року. Організаційні заходи в тиждень імунізації націлені на повернення довіри населення до профілактичних щеплень, доведення до відома батьків, які відмовляються від вакцинації дітей та дорослих достовірної інформації з вуст лікарів стосовно ефективності та безпечності сучасних вакцин.

Головна мета ініціативи «Український тиждень імунізації» – інформувати населення про вакцинацію як найбільш ефективний інструмент захисту від інфекційних хвороб та важливу умову збереження національної безпеки країни.

Вакцинація вважається одним з найбільших досягнень медицини, яке щорічно дає можливість попередити 3 мільйони смертей і 750 тис. випадків дитячої інвалідизації. На даний час за допомогою вакцин людство здатне попередити 30 інфекційних захворювань. Імунізація визнана одним з найефективніших заходів запобігання захворюванням.

Низьке охоплення вакцинацією в Україні призводить до високих ризиків поширення інфекційних захворювань та створює критичну загрозу для загального стану здоров’я населення країни, таких як, МЕНІНГІТ.  

Менінгококовий менінгіт – це інфекція мозкових оболонок (оболонок, що покривають головний і спинний мозок), спричинена бактерією Neisseria meningitidis (також відомою як менінгокок). Кожна бактерія Neisseria meningitidis має капсулу, і, залежно від типу цієї капсули, її відносять до серогрупи. Neisseria meningitidis серогруп A, B, C, X, W135 і Y спричиняють більшість випадків менінгококового менінгіту. Він поширений у всьому світі, але в Африці на південь від Сахари епідемії менінгіту трапляються кожні два-три роки. Починаючи з 1980-х років, інтервали між великими епідеміями менінгококового менінгіту стали коротшими і більш нерегулярними.

Бактерія менінгококу також може спричинити септицемію (інфікування крові), яка зустрічається рідше, але є тяжчою і часто призводить до летального наслідку.

Як поширюється менінгококова інфекція? Менінгокок передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом через виділення з носа та горла інфікованих людей. Менінгококова інфекція найчастіше зустрічається у дітей молодшого віку, але діти старшого віку та молоді люди, які живуть в умовах скупчення людей, також можуть бути в групі високого ризику.

Які симптоми та ознаки менінгококової інфекції? Менінгококовий менінгіт характеризується раптовим початком інтенсивного головного болю, лихоманкою, нудотою, блюванням, чутливістю до світла та ригідністю м’язів шиї. Інші ознаки включають млявість, марення, кому та судоми. Немовлята можуть не мати раптового початку хвороби та ригідності м’язів шиї; вони можуть лише виглядати повільними, неактивними, дратівливими, погано їсти та блювати.

Петехіальний висип (петехії – це невеликі плями крововиливів у шкіру) є ключовою ознакою менінгококової септицемії, яка може супроводжуватися швидким розвитком шоку і смертю.

Які ускладнення менінгококової інфекції? Смерть настає майже у всіх випадках без лікування. Навіть при ранньому лікуванні до 10% пацієнтів помирають. Близько 10–20% людей, які перехворіли на менінгококовий менінгіт, страждають від ускладнень, таких як затримка розумового розвитку, глухота, параліч і судоми.

Як запобігти менінгококовому менінгіту? Існує кілька вакцин для захисту від менінгококу серогруп A, C, W135 і Y. Наразі немає вакцини для захисту від серогрупи X. Країни повинні обирати вакцину на основі серогруп менінгококу, які найчастіше ідентифікуються на місцевому рівні.

Наскільки безпечні менінгококові вакцини та які можливі несприятливі події після імунізації? Менінгококові вакцини мають відмінні показники безпеки. Серйозні побічні реакції на полісахаридні вакцини включають рідкісні випадки анафілаксії (один випадок на мільйон введених доз вакцини) та нечасті неврологічні реакції, такі як судоми. Легкі випадки включають місцеві реакції в місці ін’єкції у 56% і лихоманку менш ніж у 5% вакцинованих (найчастіше у немовлят).

Кон’юговані вакцини мають відмінні профілі безпеки. З ними не було пов’язано жодних серйозних несприятливих подій. Легкі випадки включають місцеві реакції в місці ін’єкції, а також лихоманка та дратівливість у дітей.

Як кон’юговані, так і полісахаридні вакцини безпечні та ефективні при застосуванні вагітним жінкам.

Коли вводять менінгококову вакцину? Для кон’югованої вакцини проти менінгококу серогрупи А (МенA), у дозі 5 мкг, рекомендується одноразове введення у віці від 9 до 18 місяців з урахуванням факторів місцевої програми. Вакцину слід вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції, бажано в передньобокову (зовнішню) поверхню стегна. Немає підстав очікувати небажаної взаємодії при одночасному застосуванні з іншими вакцинами. Потреба у бустерній дозі не встановлена. Якщо в конкретних умовах є вагомі підстави для вакцинації немовлят віком до дев’яти місяців, слід застосовувати дводозову схему, починаючи з тримісячного віку, з інтервалом між дозами щонайменше вісім тижнів.

Для моновалентної кон’югованої вакцини проти менінгококу серогрупи С (МенС) рекомендована одноразова внутрішньом’язова доза для дітей віком від

12 місяців, підлітків та дорослих. Дітям віком від 2 до 11 місяців необхідно ввести дві дози з інтервалом щонайменше два місяці та повторно приблизно через один рік. Якщо основну серію перервано, вакцинацію слід відновити, не повторюючи попередню дозу.

Квадривалентні кон’юговані вакцини (A,C,W135,Y-D та A,C,W135,Y-CRM) слід вводити одноразово внутрішньом’язово особам віком від двох років. A,C,W135,Y-D також ліцензовані для дітей віком від 9 до 23 місяців і вводяться у вигляді серії з двох доз з інтервалом у три місяці, починаючи з дев’ятимісячного віку. Якщо основну серію перервано, вакцинацію слід відновити, не повторюючи попередню дозу. Менінгококові полісахаридні вакцини можуть використовуватися для дітей віком старше двох років для контролю спалахів у країнах, де обмежені економічні ресурси або недостатнє постачання обмежують використання менінгококових кон’югованих вакцин. Полісахаридні вакцини слід вводити дітям у віці старше двох років у вигляді однієї одноразової дози. Одну бустерну дозу через три-п’ять років після основної дози може бути призначено особам, які, як вважається, мають постійний високий ризик впливу інфекції, в тому числі деяким медичним працівникам.

Юлія Бабець, лікар загальної практики – сімейний лікар КНМП «Центр ПМСД № 2» м. Кременчука