ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА – РЕГУЛЯТОР ВСЬОГО ВАШОГО ІСНУВАННЯ

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі – адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в цей момент.

Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла, і впливають на такі процеси:

-         інтенсивність обміну речовин і поглинання в кишківнику

-         адаптація до температури довкілля

-         поглинання ліпопротеїнів клітинами (тобто від них залежить і рівень холестерину)

-         робота серця і периферичних судин

-         ріст і формування скелету та м’язів (разом із соматотропіном)

-         покращують поглинання кисню тканинами

-         ініціюють розпад жирів та вуглеводів

-         визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.

Тироксин та трийодтиронін містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.

Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів:

-       слабкість

-       набір ваги або проблеми з її скиданням

-       сухе жорстке волосся або втрата волосся

-       непереносимість холоду

-       біль у м’язах

-       депресивний стан та дратівливість

-       порушення менструального циклу чи втрата лібідо

-       закрепи

-       підвищення рівня холестерину

-       рак щитоподібної залози.

Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози, або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитоподібній залозі.

Симптоми гіпертиреозу такі:

-         знервованість та роздратованість

-         непереносність спеки та пітливість

-         тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати

-         підвищена активність кишківника

-         набряклість щитоподібної залози

-         тахікардія (часте серцебиття)

-         тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну.

Є аутоімунні хвороби щитоподібної залози: хвороба Грейвса, хвороба Хашимото, вузловий зоб. Їх можуть спричиняти надлишок йоду, вірусні інфекції (ВІЛ, герпес, краснуха, епідемічний паротит), радіація та куріння.

Останнім часом спостерігається значний зріст саме автоімунних захворювань щитоподібної залози особливо після пандемії COVІD-19. Також не слід забувати про зріст захворюваності на рак щитоподібної залози після аварії на Чорнобильській АЕС.

Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?

-     Замініть звичайну сіль на йодовану та додавайте її у вже приготовані страви, аби йод не випаровувався через нагрівання. Адже свідомо щодня контролювати споживання денної норми йоду складно. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. У понад 140 країнах світу це дієвий метод боротьби з йододефіцитом.

-    Природні джерела йоду – морепродукти, особливо морська капуста. Жоден інший продукт не містить стільки йоду.  Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель та шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також стануть у нагоді в боротьбі з йододефіцитом.

-    Також не слід забувати про селен та його участь в утворенні гормонів щитоподібної залози.

-     Перевіряйте рівень тиреотропного гормону, і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скорегувати раціон.

Олена ЛУГОВЕЦЬ, лікар-ендокринолог  КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л. Куроєдова»