«ТЕСТУВАННЯ РАЗОМ ЗІ СПІЛЬНОТАМИ І ДЛЯ СПІЛЬНОТ – ДОПОМОЖІМО ТИМ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПОТРЕБУЄ»

Під таким гаслом з 18 по 25 травня Україна долучається до Європейського тижня тестування – важливої ініціативи, що об’єднує медичну спільноту, громадські організації та державні інституції навколо спільної мети: сприяти ранній діагностиці, вчасному лікуванню і профілактиці вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), вірусних гепатитів (ВГ) та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) і нагадати кожному, що знати свій статус – важливо і відповідально.

Цьогорічне гасло підкреслює головну ідею: ефективна профілактика та рання діагностика можливі лише тоді, коли послуги створюються з урахуванням потреб людей і за активної участі самих спільнот. 

Протягом тижня в регіонах України проводитимуться безоплатні тестування на ВІЛ і вірусні гепатити В, С та ІПСШ,  щоб кожен міг пройти обстеження на ці хвороби швидко, просто й конфіденційно.

ВГ через широку розповсюдженість, особливості шляхів передачі, труднощі діагностування, розвиток серйозних ускладнень хвороби, обмежений доступ до лікування, а також низький рівень усвідомленої поінформованості загального населення та медичних працівників є значним тягарем для системи охорони здоров’я.

Зокрема, за даними Центру громадського здоров’я (2020 рік):

-     близько 96% всіх смертей, пов’язаних  з ВГ, зумовлені впливом ВГВ та ВГС;

-     близько 57% випадків цирозу печінки зумовлені впливом ВГВ та ВГС;

-     78% випадків первинного раку печінки зумовлені впливом ВГВ та ВГС;

Незважаючи на широке поширення ВГ, доступ до їх діагностики та лікування залишається незадовільним – лише 9% осіб з хронічним ВГВ та 20% осіб з хронічним ВГС у світі знають про свій діагноз, з них – лише 8% осіб з хронічним ВГВ та 7,4% осіб з хронічним ВГС відповідно отримують доступ до лікування, попри те, що на сьогодні у світі існують ефективні препарати прямої противірусної дії (ПППД) для лікування ВГС та ефективні лікарські засоби проти ВГВ.

Основна інформація про ВГ:

-        ВГВ і ВГС можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки.

-        Швидкість розвитку ураження печінки залежить від багатьох факторів, зокрема, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності інших супутніх захворювань тощо.

-       Вірусні гепатити В та С можуть протікати як у гострій, так і у хронічній формі. У 80% людей, які інфікувалися вірусом гепатиту С, відсутні будь-які симптоми гострого захворювання.

-        За допомогою сучасних ПППД можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, проте доступ до діагностики та лікування залишається низьким.

-      Лікування хронічного вірусного гепатиту В дуже рідко призводить до повного одужання, проте є ефективні ліки, які дозволяють зупинити розвиток хвороби та попередити ураження печінки.

-      Наразі не існує вакцини від вірусного гепатиту C, проте інфікування вірусом гепатиту В можна попередити за допомогою сучасної, безпечної та ефективної вакцини.

-         В осіб із хронічною інфекцією вірусу гепатиту С ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.

-         У хворих з вірусним гепатитом В можливе інфікування гепатитом Дельта (ВГD). Наявність одночасно з вірусним гепатитом В гепатиту Дельта прискорює розвиток більш тяжкого захворювання у 70–90% людей, зокрема сприяє швидшому розвитку цирозу (цироз розвивається майже на десять років раніше, ніж у людей з моноінфекцією ВГВ).

Шляхи передачі вірусних гепатитів В і С:

-   Парентеральний (через кров): Найпоширеніший шлях. Включає використання нестерильних шприців (наркотики), медичні та косметологічні маніпуляції (татуювання, пірсинг, манікюр), переливання інфікованої крові.

-      Статевий: Зараження час незахищеного статевого акту. Ризик вищий для гепатиту B; для гепатиту C статевий шлях менш характерний, але можливий.

-   Вертикальний (від матері до дитини): Передача вірусу під час вагітності або, частіше, під час пологів.

-   Побутовий. Використання спільних засобів особистої гігієни, на яких можуть залишитися мікрочастинки крові: зубні щітки, бритви, манікюрні ножиці.

Основні групи ризику щодо інфікування:

-     Реципієнти крові та її компонентів є однією з ключових груп ризику щодо інфікування ВГ.

-     Люди, які вживають наркотики. Особливо високий ризик мають люди, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом та можуть користуватись нестерильними або чужими шприцами, купувати наркотичні речовині у набраному шприці або використовувати спільний посуд для приготування наркотиків. Вживання наркотиків також пов'язано з більш небезпечною сексуальною поведінкою, що становить ризики для інфікування ВІЛ та ВГВ.

-     Діти, народжені матерями з ВГС та/або ВГВ. Приблизно у 40% немовлят, народжених від ВГВ інфікованих матерів, у разі відсутності імунопрофілактики, існує ризик розвитку хронічної ВГВ-інфекції . Близько 6 зі 100 дітей, народжених матерями з ВГС, інфікуються вірусом гепатиту С. Вірус гепатиту С не передається через грудне молоко, проте варто уникати годування груддю, якщо є травми сосків, які супроводжуються виділенням крові.

-     Особи, які перебувають в місцях позбавлення волі, мають підвищений ризик інфікування ВГ внаслідок вживання наркотиків, користування спільними лезами для гоління, зубними щітками, ножицями, а також у результаті татуювання, яке здійснюється багаторазовим інструментом.

-     Люди, які роблять татуювання та пірсинг, отримують косметологічні послуги, які можуть супроводжуватися контактом з інфікованою кров’ю інших людей. Зазначений ризик існує, якщо використовується неналежним чином стерилізований інструментарій.

-      Медичні працівники, які контактують з кров'ю та іншими біологічними рідинами пацієнтів.

-     Військовослужбовці.

-     Рятувальники.

-     Люди, які подорожують у країни з високою поширеністю ВГВ.

-    Люди, які живуть з ВІЛ. Загальносвітовий показник поширеності вірусних гепатитів серед ЛЖВ вищий, ніж показник серед загального населення. Наявність супутньої інфекції ВІЛ зазвичай призводить до більш важких та прогресуючих захворювань печінки, а також частіших випадків цирозу, ГЦК та смертей.

Профілактика:

-     Вакцини проти гепатиту С не існує.

- Неспецифічна профілактика складається з дотримання гігієнічних заходів (індивідуальні зубні щітки, прилади для гоління і т.д.).

-     Суворе дотримання правил запобігання інфікування у закладах охорони здоров’я (якісна стерилізація медичного інструментарію, ефективний епідеміологічний нагляд за виконанням медичних процедур).

-     Використання бар’єрних контрацептивів.

-    Гепатит В можна попередити шляхом вакцинації, яка передбачена національним Календарем профілактичних щеплень МОЗ України з 2000 року. Усі діти та підлітки віком до 18 років, які раніше не були щеплені, повинні отримати вакцинацію від ВГВ.

-     Процес імунізації складається із введення трьох доз вакцини. Перша доза вакцини дає захист на рівні 48%, друга – 91% і третя – 96%.

-     Періодичне тестування на маркери вірусних гепатитів (antiHCV, HBsAg).

Вакцинація від ВГВ рекомендована:

-   медичним працівникам та особам, які відповідно до професійних обов’язків, можуть мати / мають контакт з кров’ю інших людей;

-     людям, які вживають наркотики ін’єкційно;

-     людям, які живуть з ВІЛ та/або вірусним гепатитом С;

-      реципієнтам донорської крові;

-      особам, які проживають чи мають сексуальні стосунки з хворими на гепатит В;

-      пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі;

-     людям, які подорожують до країн з високою поширеністю ВГВ;

-   особам, які мають багато сексуальних партнерів; чоловікам, які мають секс з чоловіками.

  Скористайтеся  можливістю вже сьогодні: пройдіть тест – дізнайтеся про профілактику, порадьте тестування близьким, підтримайте відкриту розмову про здоров’я.

Єлизавета КРАМАРЕНКО, лікар-інфекціоніст повітряно-крапельних інфекцій Центру надання стаціонарної допомоги хворим з інфекційними захворюванням КП «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань Полтавської обласної ради»