ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ТА МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ

Гіпертонічна хвороба (ГХ) є одним із провідних чинників серцево-судинної смертності в Україні та світі. За даними ВООЗ, близько 1,3 млрд людей у світі мають підвищений артеріальний тиск. В Україні до початку повномасштабної війни поширеність артеріальної гіпертензії сягала понад 30-35% серед дорослого населення. Воєнні дії, стрес, втрати та хронічна психоемоційна напруга значно ускладнили перебіг цієї патології, створивши нові клінічні та соціальні виклики. Особливий інтерес становить психологічний аспект перебігу гіпертонічної хвороби, оскільки саме психоемоційні чинники часто запускають або загострюють кризовий перебіг. Саме з такими пацієнтами стикається сімейний лікар кожного дня на амбулаторному прийомі.

Психологічний стан пацієнтів з ГХ під час війни дуже важливий момент лікування. Хронічний стрес і тривога ще більше ускладнюють діагностику та лікування ГХ.Постійна загроза обстрілів, втрата житла чи роботи, вимушене переселення формують стан тривожності, який підсилює симпатичну активацію, викид кортизолу та катехоламінів. Це безпосередньо підвищує артеріальний тиск.

За даними досліджень у країнах із військовими конфліктами, до 25-30% населення, що пережило бойові дії, мають симптоми ПТСР. У пацієнтів з ГХ це проявляється безсонням, панічними атаками, підвищеною агресивністю чи емоційною нестабільністю. Депресивні розлади – це інший бік ускладнень при діагностиці та подальшому веденні пацієнта з підвищеним артеріальним тиском. Війна провокує почуття безнадійності, втрати сенсу та апатії. У хворих на ГХ це призводить до зниження прихильності до лікування (non-adherence): пацієнти забувають або свідомо відмовляються приймати препарати. Соціальна ізоляція та втрата підтримки близьких робить більше шкоди, ніж підвищення холестерину в крові. Люди похилого віку, які залишились самотніми, часто мають зростання відчуття беззахисності, що поглиблює тривогу й негативно впливає на контроль артеріального тиску. Тому психосоматичні реакції будуть підказувати лікарю напрямок у лікуванні та веденні таких пацієнтів. З’являються скарги на серцебиття, задишку, біль у грудях, які не завжди підтверджуються органічною патологією, але посилюють відчуття хвороби.

Дослідження 2022-2024 років, проведені в Україні (Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова), показали, що у 65% пацієнтів під час активних бойових дій відзначалося погіршення контролю артеріального тиску.Зростання гіпертонічних кризів було пов’язано не стільки з дефіцитом медикаментів, скільки з підвищеним рівнем стресу та відсутністю належної психологічної підтримки. Пацієнти з симптомами ПТСР мали у 2,3 рази вищий ризик серцево-судинних подій протягом року.

Методи психологічної корекції:

1.Медико-психологічний підхід. Фармакотерапія: застосування сучасних антигіпертензивних препаратів у поєднанні з антидепресантами чи анксиолітиками (за показаннями, відповідно до протоколів Міністерства охорони здоров’я України). Психоосвіта пацієнта про природу хвороби, важливість регулярного прийому ліків навіть під час стресових ситуацій.

2.Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Доведено ефективність у зниженні рівня тривожності, депресії та артеріального тиску. Групові програми підтримки. Онлайн- або офлайн-зустрічі пацієнтів допомагають відчути солідарність і зменшити соціальну ізоляцію. Методи релаксації та майндфулнес. Практики усвідомленості, дихальні вправи (метод Бутейка, діафрагмальне дихання) показують позитивний вплив на зниження тиску.

3. Соціальні та побутові заходи. Забезпечення доступності ліків (гуманітарні програми, електронні рецепти). Навчання самоконтролю (домашні тонометри, мобільні додатки). Розвиток програм телемедицини для підтримки пацієнтів у віддалених регіонах. Доступ до державної програми реімбурсації (сімейний лікар може підібрати комплексне ефективне лікування безкоштовно або з невеликою доплатою).

4. Нефармакологічні засоби. Раціон харчування: протизапальна дієта, обмеження солі, достатня кількість овочів і фруктів. Фізична активність: регулярні, але помірні навантаження (ходьба, йога, ЛФК). Сон і режим дня: мінімізація впливу новинного стресу (обмеження перегляду медіа перед сном).

Гіпертонічна хвороба під час воєнних дій в Україні виявляє нові  виклики, що погіршують контроль захворювання та якість життя пацієнтів. В умовах війни ключовими стають: інтеграція психосоціальної підтримки в систему лікування ГХ;використання доказових методів медикаментозного лікування, психотерапії та психоедукації.Міждисциплінарна співпраця лікарів, психологів та соціальних служб дуже важлива на шляху подолання гіпертонічної хвороби.

Анастасія СОРОКОЛАТ, лікар загальної практики-сімейний лікар КНМП «Центр ПМСД

№ 2» м. Кременчука