НАСКІЛЬКИ УНІКАЛЬНИМ Є ЛЮДСЬКИЙ МОЗОК

12-18 березня – Всесвітній тиждень знань про мозок

«Мозок – це зачарований ткацький верстат, у якому мільйони ниток переплітаються в мінливі візерунки». Чарльз Шеррінгтон

Головний мозок людини – це найбільш складний орган нашого тіла. Він відповідає за свідомість, мислення, пам’ять, емоції та мовлення. Мозок інтегрує роботу всіх систем організму, координує рухи, сенсорні відчуття та внутрішні процеси, а його унікальність визначається поєднанням анатомії, функцій і здатності змінюватися протягом життя – явища, що називають нейропластичністю.

Анатомія та функції головного мозку

Мозок розташований у черепі і в середньому важить близько 1,2 кг у жінок та 1,4 кг у чоловіків, що становить лише 2% маси тіла, але споживає близько 20% енергії організму. Він містить приблизно 86 мільярдів нейронів та ще більшу кількість гліальних клітин, які підтримують нейрони та забезпечують їхню роботу.

Мозок поділяють на кілька основних частин:

 • Лобові частки – планування, мислення, мовлення, контроль поведінки.

 • Тім’яні частки – обробка дотиків, болю, температури та орієнтація в просторі.

 • Скроневі частки – слух, пам’ять, емоції, розуміння мови.

 • Потиличні частки – обробка зорових сигналів.

 • Мозочок – координація рухів і рівновага.

 • Стовбур мозку – життєво важливі функції: дихання, серцебиття, рівень свідомості.

 • Підкіркові структури (таламус, гіпоталамус, базальні ганглії, лімбічна система) – інтеграція сенсорної інформації, емоції, гормональний контроль, рухи.

Особливості, що роблять мозок унікальним

1. Великий розвиток неокортексу

Неокортекс – зовнішній шар кори великих півкуль — займає близько 80% мозку. Він дозволяє нам мислити абстрактно, планувати майбутнє, створювати мистецтво. Унікальність людини пов’язана з геном ARHGAP11B, який стимулює розвиток цієї частини мозку.

2. Складна структура кори

Кора мозку – тонкий шар товщиною 3-4 мм – має складні звивини (гірлянди), які збільшують її площу. Вона відповідає за більшість наших розумових процесів, свідомість, забезпечує взаємодію з середовищем і роботу організму. Вона створює взаємозв’язок зі світом на основі рефлексів, що дозволяє людині розвиватися і пристосовуватися. Кожен відділ кори мозку визначається своїми функціями. Лімбічна система серед них найбільш древня. Вона відповідає за регуляцію поведінкових реакцій, формування сну, емоцій, пам’яті і контроль вегетативних процесів. До функцій кори відносяться регуляція і обробка почуттів людини. Це зір, слух, нюх, смак і дотик. Хоча ці функції частково розділені між корою і середнім мозком.

3. Асоціативні зони – це функціональні області кори головного мозку, які забезпечують складну взаємодію сенсорної інформації, що надходить від різних рецепторів, з раніше отриманими даними, збереженими в пам’яті. Вони є ключовими у процесах сприйняття, осмислення, навчання, пам’яті та мислення, забезпечуючи когнітивні функції та формування інтелекту.

4. Функціональна асиметрія півкуль, також відома як латералізація, означає, що різні півкулі мозку спеціалізуються на виконанні різних функцій. Наприклад, ліва півкуля зазвичай відповідає за вербальні функції, логічне мислення, читання та рахування, тоді як права півкуля більше пов’язана з образним сприйняттям, емоціями, музичним слухом та просторовою орієнтацією

Нейропластичність і навчання

Нейропластичність – це здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом життя. Раніше вважали, що після дитинства мозок стає «статичним», і нові нейронні зв’язки майже не утворюються. Сьогодні відомо, що це помилка: навіть дорослий мозок може створювати нові нейрони, змінювати структуру існуючих і перебудовувати функції різних зон. Завдяки нейропластичності ми здатні освоювати нові навички, запам’ятовувати інформацію та адаптуватися до складних завдань, відновлюватись  після травм (мозок може частково або навіть повністю відновлювати функції після інсульту, черепно-мозкових травм чи нейродегенеративних захворювань) та адаптуватись до нового досвіду. Отже нейропластичність головного мозку проявляється у вигляді таких основних пунктів:

1.    Синаптичною перебудовою.

2.    Функціональною реорганізацією зон мозку.

3.    Створенням альтернативних нейронних шляхів.

Індивідуальна унікальність

Отже, кожен мозок людини унікальний, і це проявляється на кількох рівнях: анатомічному, функціональному та нейрофізіологічному.

1.    Анатомічна унікальність проявляється в тому, що структура мозку у кожної людини відрізняється кількістю та розташуванням звивин кори, обсягом різних ділянок і щільністю нейронів у різних зонах. Наприклад, у когнітивно активних осіб можуть бути більш розвинені асоціативні зони лобових часток, а у музикантів – зони, що відповідають за слухову обробку та моторну координацію.

2.    Функціональна унікальність у тому, що мозок кожної людини формує індивідуальні нейронні мережі, які визначають спосіб мислення, запам’ятовування, прийняття рішень та емоційні реакції. Функціональна конективність – це специфічний «підпис» мозку, який можна зафіксувати сучасними методами нейровізуалізації, такими як fMRI або DTI. Цей підпис унікальний навіть серед близьких родичів.

3.    Генетично обумовлена унікальність у тому, що генетика визначає базову архітектуру мозку, але епігенетичні зміни під впливом середовища, досвіду та навчання формують індивідуальні відмінності. Наприклад, заняття спортом,

Індивідуальність головного мозку визначається комбінацією генетичних, структурних, функціональних і досвідових факторів. Ця унікальність лежить в основі різноманітності людської поведінки, мислення та здібностей, а також є ключовим аспектом сучасної нейронауки та клінічної практики.

Мозок людини унікальний як на рівні виду, так і на індивідуальному рівні. Його складна структура, високорівневі когнітивні функції та нейропластичність роблять його центральним органом не лише для життя і розвитку, а й для клінічної медицини та неврології.

Анна Шаповал, лікар невропатолог КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»