ЛІКУВАННЯ ЗАЇКАННЯ У ДІТЕЙ

Заїкання – це темпо-ритмічне порушення мовлення, яке виникає через судоми мовного апарату (язика, губ, гортані чи дихальних м’язів). За даними світової практики, з цим явищем зіштовхується від 2% до 5% дітей, найчастіше у віці від 2 до 5 років, коли відбувається бурхливий розвиток активного словникового запасу та зв’язного мовлення.
Для багатьох батьків перші прояви заїкання стають причиною для тривоги та розгубленості. Проте важливо розуміти, що заїкання – це не вирок, а стан, який успішно піддається корекції за умови своєчасного та комплексного підходу.
Причини заїкання рідко бувають поодинокими. Найчастіше це поєднання кількох факторів:
- Анатомо-фізіологічні особливості (ознаки дозрівання нервової системи або спадкова схильність до порушень мовленнєвого ритму).
- Психоемоційні чинники (гостре психологічне потрясіння, тривалі напружені обставини в родині чи різка зміна звичного середовища).
- Мовленнєві навантаження (перевантаження дитини інформацією, копіювання заїкання когось із близьких).
Зверніть увагу, якщо дитина:
1) Повторює окремі звуки або склади на початку слова («п-п-парта»);
2) «Застрягає» на звуках, утворюючи довгі паузи всередині слова або фрази;
3) Напружує м’язи обличчя чи шиї під час висловлювання думки;
4) Починає уникати розмов, проявляє сором’язливість чи тривожність перед висловлюванням.
Чим раніше розпочато корекційну роботу, тим вища ймовірність повного відновлення плавності мовлення. Оптимальний час для звернення до спеціаліста – перші кілька тижнів після появи перших симптомів.
Сучасна логопедія розглядає подолання заїкання як системний процес, у якому беруть участь кілька фахівців і, обов’язково, родина дитини.
Основне завдання логопеда – сформувати нову стереотипію мовлення. На заняттях він працює над:
1) Діафрагмальним диханням. Навчає дитину правильному мовленнєвому видиху.
2) Темпо-ритмічною організацією. Використовує логопедичний масаж, ритмічні вправи та плавне вокалізоване мовлення.
3) М’язовою релаксацією. Знімає спазми з артикуляційного апарату.
За потреби логопед працює в команді з дитячим неврологом та психологом.
Невролог допомагає зміцнити нервову систему за допомогою фізіотерапії або м’якої медикаментозної підтримки, а психолог допомагає дитині подолати страх мовлення та відчуття невпевненості.
Поради батькам
Роль родини в подоланні заїкання – вирішальна. Навіть найефективніші заняття з логопедом не дадуть тривалого результату без підтримки вдома.
- Зберігайте спокій та терпіння. Ніколи не квапте дитину, не переривайте її та не закінчуйте за неї фрази. Дайте їй час висловити думку.
- Дотримуйтеся режиму дня. Повноцінний сон, прогулянки на свіжому повітрі та обмеження екранного часу (гаджети, телевізор) суттєво знижують навантаження на нервову систему.
- Слідкуйте за власним мовленням. Говоріть із дитиною трохи повільніше, чітко, спокійним і виваженим тоном.
- Не акцентуйте увагу на заїканні. Не сваріть дитину за нечітку вимову і не змушуйте повторювати «правильно» через силу.
- Заохочуйте та підтримуйте. Хваліть дитину за успіхи, розвивайте її сильні сторони та впевненість у собі.
І пам’ятайте, що заїкання – це тимчасова перешкода, яку можна подолати спільними зусиллями фахівців та люблячих батьків. Головне – не відкладати візит до спеціаліста і вірити в успіх вашої дитини!
Галина Балаклієць, логопед поліклінічного відділення КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»




Коментарі