ЛІКАР ОРТОПЕД-ТРАВМАТОЛОГ ДИТЯЧИЙ ОЛЕКСАНДР ЛЮБИЦЬКИЙ РОЗПОВІ ПРО КІФОЗ

Кіфоз – це викривлення верхнього відділу хребта назад з подальшим розвитком сутулості і формуванням горба. Найлегшою формою грудного кіфозу є сутулість, яка в свою чергу формується в результаті неправильної постави.

У дітей в 6-7 років формується кіфоз грудного відділу хребта, а в 12-13 років – кіфоз крижового відділу хребта, що є важливим етапом формування правильної S-подібної дуги хребта. Описаний кіфоз називають фізіологічним і він не повинен викликати занепокоєння. Приводом бити тривогу служить розвиток таких викривлень хребта як: кіфоз шийного відділу хребта, кіфоз грудної клітини і поперековий кіфоз в дітей у підлітковому віці і у дорослих, після перенесених травм або операцій.

 Причини розвитку кіфозу

У першу чергу, причиною виникнення кіфозу є нездоровий спосіб життя сучасних школярів: тривале просиджування за партою, комп’ютером, телевізором укупі з відсутністю необхідних фізичних навантажень, призводить до послаблення зв’язкового-м’язового апарату хребта, через що і розвивається кіфоз хребта. Зазвичай кіфоз починає проявлятися в періоди активного росту дитини (6-8 і 10-13 років), що пов’язано з фізіологічними змінами тіла підлітка. У дівчаток починає активно рости груди, а у хлопчиків спостерігається стрибок у зростанні, у зв’язку з чим, хлопці можуть почати сутулиться. З часом це входить у звичку, і повернути нормальне положення спини стає можливим лише в положенні лежачи або примусово. У хлопчиків 10-16 років частіше зустрічається юнацький кіфоз або хвороба Шейєрмана-Мау, викривлення хребта, яка не випрямляється ні під тиском ні в положенні лежачи.

Основна причина розвитку кіфозу – це м’язові дисфункції (м’язова слабкість і дисбаланси), які виникають через  обмеження рухової активності внаслідок характеру трудової діяльності, способу життя тощо.

Основними факторами ризику є:

·      Гіподинамія в багатогранних її проявах: низька фізична активність, зниженні сили скорочення м’язів, сидячий спосіб життя, тривале знаходження в неприродних вимушених робочих позах (за партою, комп’ютером, кермом, тощо);

·      циклічні та асиметричні навантаження;

·      фізичні перенавантаження та травми;

·      стресові навантаження, зумовлені наростаючими темпами життя;

Названі фактори ризику спричиняють м’язові дисфункції і в першу чергу – зниження їх тонусу та формування дисбалансу м’язів. У результаті таких порушень гіпотонічні м’язи «виключаються» з рухових актів, а їх компенсаторно змінюють інші здорові м’язи, які з часом від перевантаження спазмуються, починають боліти і з часом слабнуть.

Отже, формується порочне коло: «м’язова слабкість – м’язова напруга – м’язова слабкість», що призводить до появи нових слабких м’язів і відповідно м’язових дисбалансів.

 Як виявити кіфоз у дітей?

Дитина може скаржитися на біль у спині, головні болі, слабкість і оніміння кінцівок. Візуально спостерігаються характерні для дітей з кіфозом ознаки: плечі висунуті  вперед і опущені до низу, вузька затиснута грудина, млявий і випнутий живіт  через те, що ослаблені м’язи черевного преса, округла форма хребта і відповідно верхня частина тулуба нахилена вперед.

Таке викривлення хребта з часом призводить до деформації хребців, вони набувають клиноподібної форми із звуженням в передньому відділі. Це обумовлено  постійним тиском на передній відділ хребця, що пригнічує його розвиток, а задній його відділ навпаки – розвантажений і має всі умови для розвитку.

Самостійно перевірити стан хребта дитини можна за допомогою дуже простого тесту. Дитина повинна стати спиною до стіни або іншої рівної поверхні і щільно притиснути до неї потилицю, лопатки і сідниці. У тому випадку, якщо присутній кіфоз, голова буде візуально видаватися вперед.

Чи можна вилікувати кіфоз?

Кіфоз – це не вирок.  Він може бути подоланий консервативно, але процес лікування вимагає максимальних зусиль і бажання пацієнта вилікуватися. 

Консервативне  лікування:

Лікувальна фізкультура.

Лікування  реклінуючимим корсетами   Шено. Показання:  

незакінчений ріст  хребта,  деформація  1-2  ступеню.  Рентгеноконтроль  1  раз  в  3  місяці.

Лікування корсетом  не ефективне, якщо  деформація  прогресує або  корсет  не дає  корекції  більше  5  градусів.

Корекція  етапним  гіпсовим корсетом  при  незакінченому  рості  хребта  та  мобільній  деформації  3  ступеню.

Санаторно-курортне  лікування.

Медична реабілітація.

При запущеному кіфозі у дорослих вдаються до хірургічного втручання (спондилодез) – випрямленню хребта за допомогою металевих пластин, гвинтів і т. д.

Оперативне  лікування:

Показання:

транзиторні  або  стійкі  неврологічні розлади;

порушення  функції  тазових  органів;

ригідна деформація  з  кутом  більше  60  градусів; - значний  косметичний  дефект.

Типи оперативних  втручань:

корекція  деформації  полісегментарною  конструкцією, спонділлодез;

передня  мобілізація  деформації, міжтіловий  спонділодез, корекція  деформації полісегментарною  конструкцією, спонділодез;

передньо-боковий епіфізіодез, корекція деформації полісегментарною  конструкцією  з  рухомими  крюками, задній  спонділодез  після  закінчення    росту.

Чи існує універсальний план лікування кіфозу?

У клінічній практиці не може бути універсального протоколу (плану) для лікування усіх пацієнтів з діагнозом «Кіфоз». Це пов’язано з тим, що в кожному конкретному випадку може бути різною причина хвороби, можуть бути задіяними різні м’язи, як ослаблені, так і ті що компенсаторно виконують їх функцію і багато інших факторів.

Ключовою складовою процесу лікування захворювань хребта і суглобів є усунення кістково-м’язового дисбалансу. У різних пацієнтів, навіть при однакових захворюваннях, м’язи, які формують м’язові дисбаланси будуть різними. Все це свідчить про те, що усунення м’язового дисбалансу в різних пацієнтів – це індивідуалізований процес, а тому персоніфікованими мають бути схеми реабілітації та відновлення і комплекси фізичних вправ.

Кожен з етапів не є самодостатнім, вони взаємопов’язані, і через це процес відновлення потребує строгої послідовності їх виконання.

Якими мають бути профілактичні заходи для уникнення кіфозу?

Сьогодні спостерігається катастрофічне зростання різних захворювань опорно-рухового апарату серед дітей шкільного та дошкільного віку. Статистика свідчить, що з тисячі обстежених дітей, лише у 25% хребет був у хорошому стані! З 500 обстежених школярів у віці 9-16 років всього 10% мають нормальну поставу! Необхідно акцентувати увагу на тому, що порушення постави, це перший крок до формування кіфозу.

У першу чергу порушення постави пов’язано з тим, що під час навчання в школі рухова активність дітей різко знижується, при цьому значно зростає статичне навантаження, пов’язане з тривалим перебуванням за партою і не завжди правильне сидіння за нею  (надмірне згинання голови, нахили вбік, тощо). Крім цього, школярі не завжди знають, про необхідність слідкувати за позою при ходінні (опускання голови, сутулість)

Перший рік навчання в школі – це один з кризових періодів, пов’язаний як з адаптацією школяра до нових соціально-психологічних умов, так і з періодом прискореного росту (7-9 років). Якраз в цей період дуже великий ризик порушення постави, враховуючи несприятливий вплив статичного навантаження при тривалому вимушеному сидячому положенні. Другим таким періодом є період статевого дозрівання і найбільш активного росту 12-16 років, коли хребет особливо вразливий у зв’язку з тим, що м’язи не встигають за ростом кісткової тканини і виникає дисбаланс, який може призвести до викривлення хребта.

Які ж основні фактори, що впливають на порушення постави?:

- низький рівень фізичного розвитку дитини. У першу чергу до груп ризику попадають діти з низьким рівнем фізичного розвитку, адже чим краще фізично розвинута дитина, тим більше хребет захищений м’язовим корсетом;

- надмірне статичне навантаження. Тривале сидіння в певній робочій позі;

- відсутність знань в дитини, щодо необхідності слідкувати за правильною поставою. Дитина має розуміти, що формування правильної постави (правильна хода, сидіння і стояння, а також правильне положення голови, хребта, кута нахилу таза) – це так само важливо як і чистити зуби, а також є запорукою її здоров’я і життєвого успіху;

- швидкий темп росту дитини. В цей період хребет школяра особливо вразливий. Необхідно уникати сильних осьових навантажень на хребет, зміцнювати м’язовий корсет хребта і взагалі покращувати рівень фізичного розвитку;

- нераціонально організований побут і навчання. Меблі для навчання не відповідають росту дитини, освітлення вимушує займати неправильну позу, тощо.

Виходячи з вищевикладеного, в процесі профілактичних заходів, спрямованих на уникнення  порушень постави і хвороб хребта батьки мають відігравати ключову роль.

Основний профілактичний захід – піклуватись про здоров’я свого хребта. Адже як сказав Поль Брегг «Хребет - це вішалка всіх хвороб».

Олександр Любицький, лікар ортопед-травматолог дитячий

дитячої консультативної поліклініки ЦСПД КП «ПОКЛ

ім. М.В.Скліфосовського ПОР»