ЛІКАР-НЕВРОЛОГ РОЗПОВІДАЄ ПРО ОЗНАКИ МІГРЕНІ, ЯК ЇХ ПОЗБУТИСЯ ТА НЕ ДОПУСТИТИ

Мігрень – сильний біль голови, що часто супроводжується нудотою та порушеннями зору, та є досить поширеним розладом здоров’я. Напад (приступ) мігрені у різні періоди життя хоча б один раз пережили близько 10% людей у світі, зокрема, кожна 5-та жінка та кожний 15-й чоловік. Часто мігрень розпочинається ще у ранньому дитинстві.

Мігрень може відчуватися як сильний, пульсуючий, інколи колючий біль, найчастіше з однієї сторони голови. Для мігрені характерна асиметричність болю. При нападі мігрені часто буває відчуття нудоти, можливе блювання, спостерігається підвищена чутливість до світла чи звуку, пацієнт намагається уникати бачити світло чи чути будь-які звуки. Напад мігрені може тривати від 4-х годин до 3-х днів. Сильний головний біль при мігрені реально перешкоджає щоденній діяльності та роботі, часом практично не можливо робити будь-що – будь-які фізичні зусилля лише підсилюють біль та дискомфорт. Отож мігрень – це певною мірою виклик, випробування.

Інколи мігрені передує так звана «аура» – комплекс характерних ознак, що з’являються перед нападом головного болю. Аура може проявлятися зоровими розладами: спалахами світла, спотворенням зображення, появою сліпих плям, а також іншими розладами: поколюваннями чи затерпанням із однієї сторони обличчя, у руці, нозі, а також складністю розмовляти чітко.

Найбільш поширений вид мігрені – це мігрень без аури, тобто без специфічних ознак, що передують нападу.

Мігрень без головного болю або тиха мігрень – це вид мігрені, коли в хворого наявні ознаки аури (продрому), проте сильний головний біль не настає.

Причина появи мігрені остаточно не виявлена. У цьому комплексі порушень важливу роль відіграють генетично зумовлені зміни в роботі нейромедіаторів (глутамату, серотоніну та кальцитонін-ген-зв'язаного пептиду (Calcitonin-Gene-Related Peptide)); надмірна активація трійчастого нерва та порушення кровопостачання тканин довкола.

Що провокує мігрень? Існують певні фактори (тригери), що здатні провокувати появу мігрені:

-         стрес, надмірні емоційні переживання;

-         перевтома, особливо тривала зосереджена робота за комп’ютером;

-         перевтома очей;

-         розлади сну (недостатність чи надмір сну);

-         початок місячних у жінок;

-         певні харчові продукти, наприклад, шоколад, сири з пліснявою, в’ялена риба чи м’ясо, солений арахіс, молоко, мариновані овочі, приміром, огірки чи квашена капуста;

-     харчові добавки, наприклад, глутамат натрію, аспартам (замінник цукру) або нітрати;

-          соуси, наприклад, соєвий соус;

-          алкоголь, наприклад, вино;

-          певні лікарські препарати, зокрема, деякі снодійні, вазодилататори (наприклад, нітрогліцерин), контрацептиви чи інші гормонозамісні ліки;

-          різкі зміни погоди;

-          куріння;

-   тривале перебування в приміщенні, що погано вентилюється або щойно пофарбоване;

-       надмір кави чи інших продуктів із кофеїном або ж навпаки – різка відмова від кави, коли людина звикла до її споживання;

-          голодування.

Факторами ризику виникнення мігрені є наявність випадків мігрені в близьких родичів; мігрень у жінок трапляється частіше, ніж у чоловіків; гормональні зміни у жінок, наприклад, початок менструації, вагітність чи початок менопаузи.

Попри те, що мігрень може проявитися в будь-якому віці, найчастіше напади мігрені бувають у віці 20-30 років, згодом мігрень зазвичай турбує рідше, а її симптоми стають легшими.

Згідно з даними Американської фундації мігрені (The American Migraine Foundation), понад 36 мільйонів американців має мігрень, жінки втричі частіше, ніж чоловіки. Більшість мала напад мігрені у віці від 10 до 40 років. У багатьох жінок прояви мігрені зменшуються чи зовсім зникають у віці більше 50 років. Появу мігрені у жінок пов’язують із коливаннями рівня гормону естрогену, наприклад, упродовж менструального (місячного) циклу жінки.

Причинами мігрені в чоловіків є сильний стрес, емоційні переживання чи фізична перевтома. На мігрень часто страждають працівники, які довго працюють за комп’ютером. Перебування у фіксованому сидячому стані, нічні зміни, надмірне перевантаження очей, погана вентиляція, активне чи пасивне куріння – це фактори, що можуть спровокувати напад мігрені.

Напад мігрені може відбуватися через чотири стадії (фази), а саме: продром, аура, напад і постдром, проте можливі варіанти перебігу без деяких із вказаних стадій.

Продром (продромальний період) при мігрені: за день-два до появи нападу мігрені часом хворі спостерігають у себе незначні ознаки, що передують йому, а саме:

-      закреп;

-      зміни настрою (перепади від депресивного до ейфорії);

-      підвищена збудливість, дратівливість;

-      неконтрольований апетит, бажання з’їсти певний вид їжі;

-      оніміння (затерпання) чи біль у шиї;

-      збільшення спраги та сечовипускання;

-      розлади сну;

-      часте позіхання.

Аура при мігрені може виникнути перед, а також впродовж нападу мігрені. Найчастіше це симптоми, що включають порушення зору, появу спотвореного зображення. Симптоми наростають поступово, тривають переважно від 20 до 60 хвилин. Симптоми, які виникають під час аури, це:

- візуальні порушення, а саме поява спотворених, нерівних, зубчастих форм, яскравих плям, спалахів світла, що триває декілька хвилин;

-    поява «сліпих» ділянок, важко зосередитися на дрібних об’єктах, тимчасова втрата зору;

-     відчуття мурашок, поколювання в руках або ногах;

-     відчуття слабкості в м’язах;

-     оніміння (затерпання) частини обличчя або тіла;

-     проблеми з вимовою;

-     неспроможність зосередитися;

-     відчуття звуків, шуму;

-     можливе відчуття неприємних запахів;

-     неконтрольовані посмикування повік чи інших ділянок тіла.

Напад мігрені без лікування переважно триває від 4 до 72 годин. Мігрень у різних людей перебігає по-різному, може з’являтися рідко чи, навпаки, декілька разів протягом місяця. Люди з нападом мігрені переважно намагаються уникати будь-яких контактів, шукають тихе спокійне місце. Основні симптоми, які можуть проявлятися під час нападу мігрені, це:

-      головний біль, найчастіше з однієї сторони голови;

-      відчуття пульсуючого, стискаючого болю голови;

-      посилення болю при зміні позиції тіла, під час рухів головою;

-      надмірна чутливість до світла, звуку, запаху, інколи дотику;

-      нудота та блювання.

Після закінчення нападу мігрені особа може відчувати в’ялість, сильну втому, сплутаність думок, а такий стан може тривати добу. Дехто констатує сильне відчуття полегшення. Проте різкі рухи головою можуть викликати повторні короткі больові відчуття.

Коли звернутися до лікаря при мігрені?

-      Різкий несподіваний сильний головний біль.

-   Головний біль на фоні гарячки, запаморочення, судом, подвоєння зображення, оніміння (затерпання) частини обличчя, кінцівок, проблеми з мовленням.

-      Параліч обличчя (провисання губ з одного боку), рук, ніг.

-      Головний біль після травми голови, особливо якщо біль наростає.

-   Хронічний головний біль, що підсилюється при напруженні, кашлі, поворотах і киванні головою;

-      Поява головного болю у віці більше 50 років.

-      Часті мігрені (понад 5 разів на місяць).

Ліки від мігрені, що зменшують і/або зупиняють біль, найкраще вживати ще на стадії продрому, адже якщо мігрень розвинеться, то у нейронах і тканинах довкола буде цілий «букет» різноманітних нейромедіаторів, що викликають гострий біль та порушення кровопостачання, відповідно, зменшити їх вплив буде важче.

Медикаменти для полегшення болю при мігрені:

-    Ібупрофен. Тривале безпідставне вживання може спричинити появу головного болю від передозування, спровокувати можливу шлункову кровотечу.

-      Комбіновані препарати кофеїну, аспірину та ацетамінофену.

-  Рецептурні препарати (за призначенням лікаря!): селективні агоністи 5-НТ1-рецепторів серотоніну (суматриптан, ризатриптан), що блокують больові шляхи в мозку. З особливою обережністю застосовувати людям, які мають ризик виникнення інсульту чи інфаркту міокарда.

-    Дигідроерготаміни (за призначенням лікаря!) найбільш ефективні при прийомі одразу при виникненні нападу мігрені. Можуть спровокувати погіршення нудоти та блювання. Небезпечні для осіб із високим артеріальним тиском, ішемічною хворобою серця, захворюваннями нирок та печінки.

-      Для зменшення проявів нудоти призначають, наприклад, метоклопрамід.

-  Оскільки лікувати мігрень треба також методами, що дозволяють запобігти виникненню передумов мігрені, варто вчасно влаштовувати собі відпочинок, періодично проходити курс масажу, використовувати аромотерапію та вчитися релаксаційним технікам.

Що потрібно для профілактика мігрені:

-     Ефективний контроль артеріальної гіпертензії, дотримання рекомендацій лікаря щодо прийому антигіпертензивних препаратів та ведення здорового способу життя.

-      Лікування депресії та інших психоемоційних розладів, ефективна психотерапія.

-      Лікування епілепсії.

-      Лікування підвищеної реактивності трійчастого нерва.

-      Моноклональні антитіла до Calcitonin-gene-related peptide.

Лікування може попередити мігрень чи пом’якшити біль. Ефективне лікування в поєднанні зі змінами в способі життя, вмінням відпочивати та дотриманні правил здорового харчування, можуть суттєво змінити ситуацію з мігренню на краще. Отже, дбайте про себе та близьких, будьте здорові!

Олександр ІЗЮМЕНКО, лікар-невролог КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»