КЛІНІЧНИЙ ПСИХОЛОГ РОЗПОВІДАЄ ПРО ХВОРОБУ АЛЬЦГЕЙМЕРА

Наше тіло і наш мозок змінюється з плином часу. Більшість людей з віком помічають уповільнене мислення та поодинокі проблеми із запам’ятовуванням певних речей. Однак серйозна втрата пам’яті, сплутаність свідомості та інші серйозні зміни в роботі нашого розуму можуть бути ознакою того, що клітини мозку не працюють.

Зокрема погіршення процесів пам’яті і мислення у зрілому віці є першими проявами хвороби Альцгеймера.

Хвороба Альцгеймера не є нормальною частиною старіння. Це захворювання характерне для віку старше 65 років, проте може починати свій розвиток і у більш ранньому віці. На сьогоднішній день лікування цього захворювання немає, можливо лише послабити окремі симптоми та зберігати якість життя людини на достатньому рівні.

Розвиток хвороби Альцгеймера пов'язаний з утворенням бляшок та білкових волокон всередині нервових клітин та між ними. Це призводить до порушення функцій різних ділянок мозку і відмирання клітин. Наслідком хвороби Альцгеймера є зниження когнітивних функцій, розпад навичок самообслуговування.

 Зміни, пов’язані з хворобою Альцгеймера, зазвичай починаються в тій частині мозку, яка впливає на навчання. Оскільки хвороба Альцгеймера прогресує у мозку, це призводить до дедалі більш серйозних симптомів, включаючи дезорієнтацію, зміни настрою та поведінки; поглиблення плутанини щодо подій, часу та місця; необґрунтовані підозри щодо родини, друзів та спеціалістів; більш серйозна втрата пам'яті та зміни поведінки; і труднощі з мовленням, ковтанням і ходьбою.

Людям із втратою пам’яті або іншими можливими ознаками хвороби Альцгеймера може бути важко розпізнати, що вони мають проблему. Ознаки деменції можуть бути більш очевидними для членів родини або друзів. Кожен, хто відчуває симптоми, схожі на деменцію, повинен якомога швидше звернутися до лікаря.

Для попередження та профілактики хвороби Альцгеймера важливо проходити систематичну оцінку когнітивних функцій, а також дотримуватись наступних рекомендацій:

-         Підтримувати здоровий спосіб життя – правильне харчування, достатня фізична активність; мінімізувати споживання  солодкого.

-         Розумове навантаження – регулярні вправи для мозку: читання книг, інтелектуальні ігри, розв'язання головоломок, освоєння нових навичок.

-         Соціальна та емоційна активність – збереження активного соціального життя, спілкування з друзями та сім’єю, участь у громадських заходах, незалежно від віку.

Катерина МИРОНЕНКО, клінічний психолог Центру психологічної реабілітації консультативної поліклініки КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського ПОР»