ЗАПОБІГАННЯ САМОГУБСТВАМ: ШЛЯХИ ДОПОМОГИ ТА РОЛЬ СУСПІЛЬСТВА

10 вересня – Всесвітній день запобігання самогубствам. Самогубство – важлива проблема охорони громадського здоров’я, яку часто ігнорують. Вона оточена стигмою, міфами та табу. Але кожен випадок самогубства – це трагедія, яка серйозно зачіпає не лише окремих людей, але й їхні сім’ї та спільноти.

Самогубство є однією з провідних причин смерті у світі, особливо серед молоді та людей працездатного віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку понад 700 тисяч людей здійснюють самогубство, а кожна спроба залишає глибокий слід у житті близьких та суспільства в цілому. Запобігання самогубствам – це не лише завдання медиків чи психологів, а й обов’язок кожного громадянина.

Причини самогубства складні й багатогранні. Вони можуть включати:

-     Психічні розлади: депресія, тривожність, біполярний розлад, шизофренія.

-     Соціальні фактори: булінг, самотність, ізоляція, втрата близької людини, безробіття.

-     Особисті кризи: розлучення, проблеми з самооцінкою, невдачі у навчанні або кар’єрі.

-     Фізичні хвороби: тяжкі, хронічні або болісні стани.

-     Сімейне або сексуальне насильство.

Важливо розуміти, що суїцидальні думки зазвичай виникають не раптово. Вони часто є наслідком довготривалих страждань або психічного виснаження.

Ознаки можливої небезпеки. Розпізнати потенційного самогубця – складно, але можливо. До тривожних ознак належать:

-      Розмови про безнадійність, смерть, бажання «зникнути».

-      Різка зміна поведінки – від замкнутості до агресії або навпаки.

-      Передача особистих речей, написання заповітів.

-      Втрата інтересу до речей, які раніше були важливими.

-      Вживання алкоголю чи наркотичних речовин.

-      Ізоляція від родини та друзів.

Уважність до цих сигналів може врятувати життя.

Як допомогти?

1. Слухайте уважно. Людині важливо відчути, що її чують. Не засуджуйте, не перебивайте, не давайте одразу порад. Просто будьте поряд.

2. Спробуйте переконати звернутись за допомогою. Психологи, психіатри, кризові центри можуть запропонувати кваліфіковану допомогу. Навіть одна розмова з фахівцем може змінити хід подій.

3. Не залишайте людину наодинці у критичні моменти. Якщо є пряма загроза, потрібно діяти негайно: викликати швидку допомогу, звернутись у поліцію чи кризову службу.

4. Збереження зброї, ліків, небезпечних предметів. Якщо є підозра, що людина може завдати собі шкоди, варто обмежити доступ до потенційно небезпечних предметів.

Роль суспільства та профілактика. Запобігання самогубствам потребує системного підходу. Суспільство повинно:

-   Забезпечувати доступ до психічної допомоги.

-   Впроваджувати психологічну освіту в школах.

-   Підтримувати антибулінгові програми.

-   Створювати гарячі лінії довіри.

-    Висвітлювати тему самогубств у медіа з відповідальністю – без сенсаційності.

Самогубство – це трагедія, якій можна і потрібно запобігати. Кожна людина має право на підтримку, розуміння та допомогу. Іноді навіть звичайна розмова або прояв уваги можуть стати вирішальним моментом у порятунку життя. Не будьте байдужими – іноді цього достатньо, щоб врятувати чиєсь майбутнє.

Юлія РЕХЛИЦЬКА, практичний психолог КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»