ЗАПАЛЕННЯ МОЗКУ: КОЛИ ЧАС ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ

22 лютого – Всесвітній день енцефаліту

Енцефаліт – це запалення мозку, яке може бути спричинене інфекціями, а також аутоімунними реакціями організму.

Головний мозок людини надійно захищає себе від бактерій і вірусів. Однак інколи патогенні мікроорганізми виявляються сильнішими за захисні сили організму. В результаті виникає небезпечна хвороба – енцефаліт. Захворювання швидко прогресує та має різну клінічну картину, призводить до важких ускладнень і потребує невідкладної медичної допомоги

Найпоширенішими причинами енцефаліту є:

-     Віруси: багато вірусів можуть спричинити енцефаліт, включаючи вірус грипу,  вірус простого герпесу (HSV), вірус Зіка, вірус кору, вірус кліщового енцефаліту та інші.

-    Бактерії: хоча енцефаліт, спричинений бактеріями, менш поширений, ніж вірусний енцефаліт, деякі бактерії, такі як бактерія Listeria monocytogenes, можуть викликати це захворювання.

-     Гриби: деякі гриби  можуть викликати грибковий енцефаліт.

-   Паразити: паразитарні інфекції, такі як ті, що викликають малярію або амебіаз, також можуть призвести до енцефаліту.

-      Інші причини: інші можливі причини енцефаліту включають токсичні речовини, які можуть викликати запалення мозку, а також інфекції, що розвиваються після операцій або травм мозку.

Симптоми енцефаліту можуть значно варіюватися в залежності від причини захворювання, ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей хворого. Загальні симптоми, які можуть вказувати на наявність енцефаліту:

-  Лихоманка: підвищена температура тіла є одним з перших і найпоширеніших симптомів енцефаліту.

-   Головний біль: хворі можуть відчувати сильний головний біль, який може бути інтенсивним та тривалим.

-     Запаморочення та слабкість: запаморочення, відчуття слабкості та втоми можуть супроводжувати енцефаліт.

-     М’язова біль та болі в спині: деякі хворі можуть відчувати біль у м’язах або спині.

-  Порушення свідомості: хворі можуть відчувати розлади свідомості, включаючи збудження, ступір або навіть коматозний стан.

-     Судоми: у деяких випадках енцефаліту можуть супроводжувати судоми.

-     Психічні розлади: хворі можуть відчувати зміни настрою, розлади психіки, а також інші психічні симптоми.

-     Неврологічні симптоми: до них можуть відноситися моторні порушення, втрата чутливості, порушення зору чи слуху.

-     Інші симптоми: до них можуть входити втрата апетиту, запаморочення, нудота та блювання.

Діагностика енцефаліту зазвичай включає ряд обстежень та клінічних методів для встановлення причини захворювання та оцінки ступеня пошкодження мозку. Найбільш поширеними методами діагностики енцефаліту є:

-    Лабораторні тести: аналізи крові можуть допомогти виявити показники запалення, такі як підвищення кількості антитіл або рівня C-реактивного білка. Також можуть проводитися тести на віруси, бактерії або паразитів, які можуть бути причиною енцефаліту.

-  Інструментальні методи, такі як комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), дозволяють отримати зображення мозку для виявлення будь-яких аномалій, пухлин або запалення.

-     Люмбальна пункція (спиномозкова пункція).

-     Електроенцефалографія (ЕЕГ).

-     Біопсія мозку: у деяких випадках може бути виконана біопсія мозку для отримання зразків тканини для подальшого аналізу під мікроскопом.

-     Клінічне обстеження: лікар проводить огляд пацієнта, оцінює симптоми та історію захворювання, щоб з’ясувати можливі причини енцефаліту та визначити подальший план дій.

Точний набір та порядок обстежень може варіюватися в залежності від клінічних підозр на причину та характер захворювання.

Лікування енцефаліту зазвичай залежить від типу і причини захворювання, а також від важкості симптомів.

- Антивірусні препарати: Якщо енцефаліт викликаний вірусом, лікар може призначити антивірусні препарати, такі як ацикловір або рибавірин, для боротьби з інфекцією.

-   Антибіотики: У випадках, коли енцефаліт спричинений бактеріальною інфекцією, можуть бути призначені антибіотики для боротьби з інфекцією та запобігання подальшому поширенню.

-  Протизапальні препарати: лікар може рекомендувати приймати протизапальні препарати, такі як ібупрофен або напроксен, для зменшення запалення та знеболення.

-  Імуномодулятори: у деяких випадках можуть бути призначені препарати, що підвищують імунітет організму, для підтримки боротьби з інфекцією.

-  Симптоматичне лікування: залежно від симптомів, може бути рекомендовано приймати знеболювальні засоби для зменшення болю, протиблювотні засоби, тощо.

-    Госпіталізація: у важких випадках енцефаліту може знадобитися госпіталізація для надання підтримуючої терапії, такої як інтенсивний догляд, гідратація, а також штучна вентиляція легень.

Симптоми енцефаліту можуть бути різноманітними та змінюватися в залежності від його конкретного випадку. Важливо якнайшвидше отримати професійну медичну допомогу при будь-яких підозрах на енцефаліт, оскільки це може бути небезпечним захворюванням, яке потребує негайного лікування.

Важливо уважно ставитися до свого здоров’я. Запущені стадії хвороби важко піддаються лікуванню.

Людмила СУББОТА, лікар-невролог неврологічного відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»