ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ У ДІТЕЙ

З 12 по 20 жовтня світ відзначає Всесвітній тиждень кісток і суглобів

Це вроджене порушення розвитку всіх його елементів: вертлюгової западини, проксимального відділу стегнової кістки, прилеглих м’язів, сумково-зв’язкового апарату. Дисплазія кульшового суглоба полягає в порушенні формування суглоба, через яке голівка стегнової кістки нестабільно або не повністю заходить у вертлюгову западину тазової кістки. Відповідно, суглоб розвивається та рухається неправильно, з обмеженнями, а у тяжких випадках можливий розвиток підвивиху або вивиху суглоба. 

При цьому захворюванні порушується морфологія одного з компонентів суглоба, тому виділяють дисплазію кульшової западини, дисплазію проксимальної ділянки стегнової кістки та поєднані варіанти захворювання. Патологія кульшової западини проявляється сплощенням анатомічного поглиблення (ацетабулярна дисплазія) та надмірною еластичністю сполучної тканини. У процесі руху в суглобі головка стегнової кістки не утримується в кульшовій западині та виходить за її межі.

Частота народження дітей із цією патологією становить в середньому 3%. Порушення формування кульшового суглоба часто поєднується із загальним недорозвиненням дитини. У недоношених дітей дисплазія кульшових суглобів визначається у 10 разів частіше.

Основними причинами цього захворювання є:

-    Генетична схильність. За наявності ортопедичних проблем або патології сполучної тканини у батьків ризик розвитку вродженого вивиху суглоба в дитини підвищується.

- Гінекологічні захворювання у матері, які перешкоджають нормальному формуванню плода (інфекції зі статевим шляхом передачі, що індукують спайковий процес, міома матки, токсикоз та ін.).

-     Внутрішньоутробне обвивання плоду пуповиною.

-     Шкідливі звички матері під час вагітності.

-     Нераціональне харчування матері (дефіцит вітамінів і мікроелементів).

-  Обмеження рухливості плода в утробі матері за рахунок маловоддя, великих розмірів плода, багатоплідної вагітності, тазового передлежання.

-   Недоношеність. За передчасного народження малюка морфологічна структура суглоба недостатньо сформована і провокує підвивихи та вивихи.

-      Родові травми.

Симптоми патології найчастіше проявляються відразу після народження дитини: одна ніжка коротша за іншу, неповне розведення ніжок при зігнутих колінах, обмеження рухливості в ураженому суглобі, виникнення «клацання» при спробі пасивного згинання ноги в кульшовому суглобі, зовнішнє відведення ураженої ноги під час сну, підвищений або знижений тонус м'язів.

Велике значення ортопедами надається ранній діагностиці дисплазії кульшових суглобів. Значна роль в ранній діагностиці відводиться УЗД кульшових суглобів. Перевагами УЗД є можливість візуалізації хрящових компонентів суглоба, оцінки співвідношення голівки стегнової кістки та вертлюгової западини тазової кістки. Оптимальним терміном проведення УЗД у дітей групи ризику є перший місяць життя. За наявності клінічної симптоматики або ознак фізіологічної незрілості суглоба УЗД повторюють через 3-4 тижні. Також рекомендується проведення УЗД в динаміці для оцінки ефективності лікування.

Діагностика дисплазії кульшових суглобів у дітей у віці старше 3 місяців передбачає проведення рентгенографії кульшових суглобів. Для оцінки стану м’яких тканин додатково може також використовуватися УЗД кульшових суглобів.

Після встановлення діагнозу дисплазії кульшових суглобів призначається лікування. Першочергово використовуються консервативні методи лікування. Принцип полягає у відновленні нормальної конфігурації кульшового суглоба і створенні умов для його стабілізації в такому положенні.

Серед таких методик доказову ефективність мають стремена Павліка, відвідні шини, апарат Гневковського, лейкопластирне витягнення, лікування етапними гіпсовими пов’язками тощо. При застосуванні будь-якого із цих методів важливо отримати інструментальне підтвердження, що голівка стегна стала у вертлюговій западині в нормальне положення. Знімати ортопедичні засоби можна лише на короткий термін: для купання та переодягання дитини.

У разі потреби проводиться закрите вправлення вивиха (підвивиха) стегна з наступним встановленням ортопедичного пристосування.

Оперативне лікування у новонароджених і немовлят проводять досить рідко.  Показаннями до хірургічного лікування дисплазії кульшових суглобів є:

-     неможливість провести вправлення вивиху закритим способом;

-     грубі аномалії розвитку вертлюгової западини (плоска, коса, недорозвинена);

-     виявлення патології в дитини старшої за 2 роки;

-     повторний вивих (релюксація) після раніше проведеного закритого вправлення.

Лікар-ортопед-травматолог обирає відповідну методику кожному пацієнту, з огляду на параметри його кульшового суглоба. Залежно від ситуації, дітям робиться відкрите вправлення вивиху стегнової головки та/або створення фізіологічної вертлюгової западини у випадку її дисплазії.

Запорукою ефективного лікування дисплазії кульшових суглобів є рання діагностика патології та своєчасний початок лікування. При підозрі на дисплазію кульшових суглобів у дитини рекомендовано звернутися на консультацію до лікаря дитячого ортопеда-травматолога.

Дисплазія кульшових суглобів – не вирок, якщо її виявити вчасно. Це досить поширене захворювання та, найважливіше, його можна успішно вилікувати. Головне – вчасно помітити, правильно зрозуміти та почати діяти. Дитячий організм має неймовірну здатність до адаптації. Проблеми, які можуть здатися батькам серйозними та налякати, часто легко вирішують за допомогою правильного підходу.

Віктор МАРТЮК, лікар-ортопед-травматолог дитячий Дитячого поліклінічного відділення  № 1 КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»