9 ЛЮТОГО – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ЕПІЛЕПСІЮ

Епілепсія – це розлад мозкової діяльності, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними і соціальними наслідками цього стану. Діагноз епілепсії вимагає появи щонайменше одного епілептичного нападу (ILAE, IBE, 2005).

Діагностика епілепсії станом на 2026 рік базується на комплексному підході, що включає клінічну оцінку, нейрофізіологічні дослідження та візуалізацію мозку. Згідно з оновленою класифікацією ILAE 2025, діагностичний процес зосереджений на точному визначенні типу нападу та стану свідомості пацієнта.

Основні методи діагностики:

Електроенцефалографія (ЕЕГ): ключовий метод, що реєструє електричну активність мозку для виявлення епілептиформних змін.

Відео-ЕЕГ моніторинг: поєднує запис ЕЕГ із відеофіксацією нападу, що є «золотим стандартом» для підтвердження діагнозу.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ): проводиться за спеціальним епі-протоколом для виявлення структурних аномалій (пухлини, кісти, склероз гіпокампу), які можуть бути причиною нападів.

Комп’ютерна томографія (КТ): використовується переважно в екстрених випадках для виключення крововиливів або травм.

Лабораторні аналізи: загальний аналіз крові, перевірка рівня глюкози, електролітів (натрій, калій, кальцій) та креатиніну для виключення метаболічних причин нападів.

Лікування епілепсії у 2026 році базується на індивідуальному підході, де основною метою є повна відсутність нападів при мінімальних побічних ефектах.

1. Медикаментозна терапія

Це основний метод лікування. Близько 70% пацієнтів досягають контролю над нападами за допомогою протисудомних (протинападових) препаратів.

Основні препарати: до переліку часто вживаних входять леветирацетам, ламотриджин, вальпроати, карбамазепін, топірамат та новітні засоби прецизійної медицини.

2. Хірургічне лікування

Призначається у випадках фармакорезистентної епілепсії (коли мінімум два правильно підібрані препарати не допомагають) та за наявності чіткого вогнища в мозку.

Види операцій: видалення пошкодженої ділянки (наприклад, при склерозі гіпокампу або пухлинах).

Нейростимуляція: Установка стимулятора блукаючого нерва (VNS), що допомагає знизити частоту нападів.

3. Дієтотерапія (Кетогенна дієта)

Використовується переважно для дітей та дорослих з важкими формами епілепсії, що не піддаються лікам.

Раціон з високим вмістом жирів та мінімальною кількістю вуглеводів, що змушує мозок використовувати кетони як джерело енергії, що має протисудомний ефект.

Аліна Порохня, лікар загальної практики-сімейної медицини КНП „Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Машівської селищної ради Полтавської області