25 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, що виробляє гормони, відповідальні за метаболізм та інші біологічні процеси. Вона розташована в нижній частині шиї та регулює життєдіяльність усього організму. Тому коли в її роботі виникають збої, це може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям.

Будова щитоподібної залози та її функції

Цей орган знаходиться внизу шиї, між гортанню та трахеєю. Залоза формою нагадує букву «Н»: складається з 2 часток, які з’єднуються вузьким перешийком. На задній її частині знаходиться кілька паращитоподібних залоз.

Основна функція щитоподібної залози – виробляти гормони, що підтримують роботу всього організму. Ці речовини відповідають за:

·      обмінні процеси;

·      клітинне зростання;

·      синтез білка;

·      розщеплення жирів;

·      зміцнення кісткової тканини;

·      енергетичний обмін у клітинах.

Основні гормони щитоподібної залози – це йодовмісні речовини, а саме: тироксин (Т3), трийодтиронін (Т4), кальцитонін. Вони відіграють важливу роль у виробництві тиреотропіну, що виробляється гіпофізом та гіпоталамусом.

Поширені захворювання щитоподібної залози та їх причини

1. Гіперфункція щитоподібної залози (тиреотоксикоз або гіпертиреоз) – орган виробляє забагато гормонів.

2. Гіпофункція щитоподібної залози (гіпотиреоз) – дефіцит йодовмісних гормонів.

3. Фолікулярна аденома щитоподібної залози – доброякісне новоутворення, вузлик у тканинах органу.

4. Аутоімунний тиреоїдит – хронічне запалення щитоподібної залози, що руйнує структуру її тканин та порушує роботу.

5. Зоб– патологічне збільшення щитоподібної залози, яке найчастіше супроводжується гіперпродукцією гормонів та сильною інтоксикацією.

6. Рак щитоподібної залози – це злоякісна пухлина, яка формується у тканинах органу.

Чому розвиваються хвороби щитоподібної залози? Вони можуть передаватися у спадок і бути аутоімунними. Також нерідко їх провокують:

·      неправильне харчування;

·      хронічні стреси;

·      вплив радіації;

·      черепно-мозкові травми;

·      інфекційно-запальні патології;

·      вікові зміни.

Як проявляються патології

Коли у людини «ламається», щитоподібна залоза, симптоми можуть відрізнятися – все залежить від захворювання. Наприклад, при гіпотиреозі:

·      погіршується пам’ять та концентрація уваги;

·      підвищується тривожність, може розвинутися депресія;

·      порушується сон;

·      падає апетит;

·      волосся стає тонким та ламким;

·      шкіра лущиться;

·      артеріальний тиск постійно знижений;

·      часто відчувається озноб через знижену температуру тіла;

·      турбують запаморочення;

·      збільшується вага;

·      турбують запори;

·      в жінок збивається менструальний цикл;

·      постійно відчувається втома та слабкість.

При гіпертиреозі, коли гормонів виділяється дуже багато, людина може зіткнутися з такими проблемами:

·      частішає серцебиття;

·      виникає рясна пітливість;

·      різко знижується вага;

·      тиск постійно підвищений;

·      людина стає дратівливою, нервозною, неспокійною;

·      погіршується зір;

·      порушується травлення, часто турбують нудота, проноси;

·      частішає сечовипускання;

·      тремтять руки та пальці;

·      випадає волосся.

Коли у людини розвиваються зоб, гіперплазія щитоподібної залози, злоякісні пухлини, ці патології супроводжуються збільшенням розмірів органу. При цьому можна побачити:

·      припухлість унизу шиї;

·      біль та дискомфорт у горлі;

·      ускладнене ковтання та дихання;

·      набряклість обличчя та шиї;

·      зміну голосу.

Якщо ви помітили у себе схожі проблеми – потрібно записатися до лікаря та пройти скринінг щитоподібної залози. На ранніх фазах хвороби цього органу легше піддаються лікуванню.

Діагностика захворювань щитоподібної залози

Щоб з’ясувати причини збою в роботі органу, необхідно пройти комплексне обстеження. Для цього використовують такі методи:

1.Візуальний огляд та пальпація щитоподібної залози – дозволяє оцінити розмір та форму органу, виявити збільшення, неоднорідність чи інші аномалії.

2.Ультразвукове дослідження щитоподібної залози – дає можливість візуалізувати її розміри, форму та структуру, виявити вузли та інші новоутворення.

3.Аналізи на гормони щитоподібної залози – включають проби на Т3, Т4 і ТТГ. Їх беруть із вени. За допомогою цього дослідження можна зрозуміти, чи порушені функції органу, і в який бік. Для гормонів щитоподібної залози норма становить: Т3 – 1,17-2,18 нмоль/л загальний та 0,4 нг/100 мл вільний, Т4 – 62-141 нмоль/л загальний та 1,5-2,9 мкг/100 мл вільний, ТТГ – від 0,4-0,5 до 4,2-5 мМЕ/л.

4.    Біопсія щитоподібної залози – призначається, коли ультразвук показав збільшення органу, гіпертрофію тканин, вузли. У проблемну ділянку вводять спеціальну голку, якою роблять пункцію щитоподібної залози з забором тканин для гістологічного дослідження. Це дозволяє визначити, чи є новоутворення злоякісним.

Як лікувати патології цього органу

Коли в пацієнта є на руках результати діагностики, він звертається до ендокринолога. Лікування щитоподібної залози підбирають з урахуванням діагнозу, й, насамперед, гормонального статусу.

Профілактика

Насамперед, потрібно стежити за раціоном. Корисні продукти для щитоподібної залози: йодована сіль, риба, шпинат, морська капуста, броколі, яблука, хурма, горіхи. Але підбираючи раціон важливо знати свій точний діагноз. Адже за одних патологій ці продукти допомагають, а за інших – лише посилюють хворобу. Рекомендації щодо дієти можна отримати в ендокринолога – він підкаже, як нормалізувати роботу щитоподібної залози.

Пам’ятайте, що найкращий спосіб профілактики – це регулярна діагностика.

Леся Кинбур, лікар загальної практики-сімейний лікар КНП „Центр ПМСД м. Горішні Плавні Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області”