25 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ НАСИЛЬСТВА НАД ЖІНКАМИ

Насильство над жінками є однією з найсерйозніших проблем сучасності. Це явище не обмежується окремою країною чи культурою – воно має глобальний характер. За даними Організації Об’єднаних Націй, щонайменше 1 із 3 жінок у світі протягом життя зазнає фізичного чи сексуального насильства. Такі дії не тільки принижують гідність жінки, але й загрожують її здоров’ю, добробуту та навіть життю. Насильство над жінками – це порушення прав людини, адже кожна людина має право на свободу, безпеку, повагу та гідність. Тому боротьба з цією проблемою є завданням не лише держави чи міжнародних організацій, а й усього суспільства.

Основні форми насильства

Насильство проявляється у різних формах. Фізичне насильство – побої, катування, нанесення тілесних ушкоджень, вбивства. Психологічне насильство – систематичні образи, приниження, залякування, ізоляція від друзів та родини, контроль над поведінкою. Сексуальне насильство – примус до інтимних стосунків, сексуальні домагання, зґвалтування. Економічне насильство – заборона працювати, контроль фінансів, позбавлення майнових прав. Часто ці форми поєднуються. Наприклад, фізичне насильство супроводжується психологічним тиском та фінансовим контролем.

Причини насильства

Причини цього явища глибокі й комплексні: нерівність між чоловіками та жінками – історично сформовані патріархальні уявлення про підлеглу роль жінки; стереотипи та традиції – суспільні уявлення, що виправдовують агресію чи вимагають від жінки «терпіти»; соціально-економічні чинники – бідність, безробіття, залежність від партнера; безкарність – відсутність суворої відповідальності для кривдників або байдужість правоохоронних органів; недостатня поінформованість – брак знань у самих жінок про свої права та доступні механізми захисту.

Міжнародні та національні заходи

Світова спільнота активно бореться з цією проблемою. У 1999 році ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Прийнято Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок (так звана Стамбульська конвенція). В Україні ухвалено Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», створюються притулки для постраждалих. Функціонує Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 15-47, вона функціонує цілодобово та безкоштовно.

Ці ініціативи допомагають привернути увагу до проблеми, створюють механізми захисту та підтримки постраждалих.

Шляхи подолання насильства

Підвищення рівня освіти та поінформованості: проведення інформаційних кампаній, просвітницькі заходи у школах та університетах, популяризація культури рівності та партнерства у сім’ї. Посилення законодавства: забезпечення невідворотності покарання для кривдників, швидке реагування поліції, заборона кривднику контактувати з постраждалою (охоронні ордери). Система допомоги жертвам: цілодобові гарячі лінії, кризові центри та притулки, безкоштовна психологічна, соціальна та юридична допомога. Зміна суспільних стереотипів: виховання поваги до жінки з дитинства, формування толерантності й культури ненасильницького спілкування. Міжнародне співробітництво: обмін досвідом між країнами,  участь у міжнародних кампаніях та проєктах.

Боротьба за ліквідацію насильства над жінками – це складний, але необхідний процес. Потрібно не тільки карати винних, а й створювати умови, у яких насильство стане соціально неприйнятним явищем. Кожна жінка повинна мати право на життя без страху, право на повагу та гідність. Це право – невід’ємна складова демократичного суспільства. І тільки спільними зусиллями держави, міжнародних організацій та кожної людини ми зможемо зробити світ безпечнішим для жінок.

Ліквідація насильства над жінками – це крок до справжньої рівності та гуманності у світі.

Андрій Мартиненко, лікар-акушер-гінеколог, жіночої консультації, КП «2 міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»