16 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З АНОРЕКСІЄЮ

АНОРЕКСІЯ: ПРИЧИНИ, СТАДІЇ ТА ЛІКУВАННЯ

Багато людей не мають повного уявлення про те, що таке анорексія. Часто вважають, що захворювання є наслідком недоїдання або неправильного способу життя, але це лише поверхневі фактори, які супроводжують патологію. Давайте розберемося в причинах, симптомах і наслідках захворювання, а також дізнаємося, як лікувати анорексію на різних стадіях її розвитку.

Анорексія – це психічне захворювання, що характеризується порушенням сприйняття тілесного образу, відмовою від їжі і гострим зниженням ваги. Хворі обмежують порції їжі або намагаються повністю уникати їжі, виконують виснажливі фізичні вправи, приймають препарати для схуднення і здійснюють інші дії, спрямовані на схуднення.

Людина, яка страждає на анорексію, має сильне бажання схуднути, навіть якщо її вага вже значно нижча за норму. У більшості випадків це пов’язано з порушенням харчових звичок і, часто, з психологічними проблемами, такими як тривога, депресія або страх бути неадекватно оціненим оточуючими.

Анорексія – це не просто фізичне захворювання. Це психічний стан, який потребує комплексного підходу до лікування.

Анорексія може починатися із занепокоєння з приводу ваги тіла, кількості і калорійності споживаних продуктів, регулярного прийому препаратів для придушення апетиту, проносних або діуретиків. Перші симптоми нервової анорексії можуть включати пропуски прийомів їжі, голодування і надмірно інтенсивні заняття спортом (для запобігання набору ваги). Зрозуміти, що у тебе анорексія, також можна за прагненням викликати блювання або відвідувати туалет відразу після їжі.

У кого може розвинутися анорексія?

Анорексія може розвинутися у будь-якої людини, проте до групи підвищеного ризику належать підлітки та люди, які дотримуються дієт або піддаються критиці через звички в їжі, фігуру або масу тіла. Додатковими факторами ризику можуть бути зміни в житті, що супроводжуються стресом (наприклад, переїзд, розрив відносин, зміна роботи або навчального закладу), перфекціонізм і надмірна стурбованість власною зовнішністю.

Види анорексії

Фахівці виділяють чотири різновиди анорексії. Кожен вид проявляється з урахуванням причинних факторів:

1.       Психологічна анорексія – найпоширеніший різновид. Супроводжується психічними порушеннями, що викликають відсутність почуття голоду або відразу до їжі. Може виникати як наслідок прийому психоактивних речовин або в якості симптому психічних захворювань, наприклад, шизофренії.

2.       Медикаментозна (лікарська) анорексія – виникає на тлі вживання наркотичних речовин або надлишкових доз антидепресантів. Іноді може стати наслідком тривалого вживання седативних і заспокійливих засобів.

3.       Симптоматична анорексія – проявляється в якості симптому основного захворювання: хвороби жовчно-кишкового тракту, гінекологічні розлади, гормональні патології, онкологічні захворювання тощо.

4.       Нервова анорексія (психологічна) – супроводжується нав’язливим бажанням до схуднення. Хворі на анорексію свідомо обмежують себе у вживанні їжі і часто неадекватно сприймають власне тіло. Лікарі виділяють дві ключові причини розвитку нервової анорексії: психологічні і біологічні.

Біологічні причини найчастіше проявляються у людей із зайвою вагою. Спостерігається швидке настання менархе, порушення функції нейромедіаторів, а також надлишок гормону – лептину, що знижує апетит.

Психологічні причини є обширними і пов’язані з проблемами психології людини: психологічний тиск іншими людьми, психічні захворювання, страх набрати зайву вагу, дисгармонічна підліткова криза і т.д.

Залежно від виду патології та індивідуальних особливостей організму пацієнта, комплекс істинних причин може відрізнятися.

Основні фактори ризику та причини розвитку анорексії в підлітковому віці:

1.       Занадто велике захоплення своїм тілом: у підлітків, коли відбувається інтенсивне фізичне та психологічне зростання, може виникнути бажання виглядати ідеально. Це прагнення часто призводить до надмірних обмежень у їжі та суворих дієт, що поступово перетворюються на анорексію.

2.       Соціальний тиск: сучасний світ заснований на стандартних ідеалах краси, які часто нав’язуються через медіа, соціальні мережі та навіть з боку однолітків. Підлітки можуть відчувати потребу відповідати цим стандартам, що часто переростає в фізичне і психологічне виснаження, а також проблеми з харчуванням.

3.       Труднощі в родині: сварки, відсутність підтримки або труднощі з комунікацією, можуть стати підґрунтям для розвитку анорексії. У цей період молодь може шукати способи контролювати хоча б щось у своєму житті, і харчування стає одним з головних способів.

Як допомогти дитині чи підлітку з анорексією?

1.       Звернення до фахівця: перше і найважливіше, що потрібно зробити, – це звернутися до психолога чи психотерапевта. Терапевт може допомогти розібратися в причинах захворювання та визначити найефективніші методи лікування.

2.       Підтримка родини: важливо, щоб дитина чи підліток відчував безумовну підтримку, а не засудження за свої проблеми.

3.       Збалансоване харчування: разом з фахівцем можна розробити індивідуальний план харчування, який допоможе відновити нормальну масу тіла, не викликаючи стресу або страху перед їжею.

Чим небезпечна анорексія

При несвоєчасному виявленні ознак, неправильної діагностики і відсутності адекватного лікування – розвиваються різні соматичні захворювання, в тому числі:

·               затримка росту, фізичного і статевого дозрівання – часте явище у людей до 20 років;

·               патології дихальної та серцево-судинної системи: аритмія, затруднене дихання, раптові зупинки серця, а також задишка від незначних фізичних навантажень;

·               порушення статевої функції і безпліддя у жінок;

·               крихкість кісток, розвиток остеопенії і остеопорозу;

·               дисфункція щитовидної залози.

Крім вище представлених наслідків, анорексія супроводжується цілим симптомокомплексом, що погіршує зовнішній вигляд пацієнта: виснаження, сухість і блідість шкіри, набряклість і т.д.

Інші ускладнення анорексії можуть включати:

·               дефіцит поживних речовин;

·               гіпоглікемію;

·               панцитопенію (зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів у крові);

·               втрату м’язової та кісткової маси;

·               стресові переломи;

·               ерозію зубної емалі;

·               периферичну нейропатію;

·               відставання у фізичному розвитку у дітей та підлітків;

·               втрату статевого потягу.

У жінок при анорексії може виникнути аменорея (відсутність місячних). Анорексія у чоловіків може супроводжуватися зниженням рівня тестостерону. Наслідками анорексії також можуть бути шкідливі звички (наприклад, зловживання алкоголем або наркотичними речовинами) і суїцидальні думки.

Стадії анорексії

Лікарі виділяють три основних стадії розвитку анорексії у чоловіків і жінок різних вікових груп:

1.       Переданорексична – первинна стадія розвитку захворювання. Характеризується появою думок про власну неповноцінність, пов’язаних з уявною повнотою. У хворого погіршується настрій, він намагається підібрати відповідну дієту, яка зможе вирішити уявну проблему.

2.       Анорексична – друга стадія, що супроводжується постійним недоїданням/голодуванням, а також стабільним зниженням маси тіла. Хворі прагнуть до подальшого посилення режиму прийому їжі.

3.       Кахектична – третя стадія, яка характеризується формуванням незворотньої дистрофії внутрішніх органів. Найчастіше, вона проявляється через 1-1,5 року після появи перших ознак анорексії.

Термін переходу на наступну стадію психічної анорексії прямо залежить від індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

Лікування анорексії

Схема лікування нервової анорексії та інших різновидів захворювання затверджується лікарем, з урахуванням даних первинного огляду і наступних аналізів. Для максимальної ефективності повинен використовуватися комплексний підхід, що складається і трьох методів лікування:

·               Психотерапія – спрямована на донесення до пацієнта і його близьких важливості подальшого лікування. Хворий повинен усвідомити свою проблему і мати стійке бажання до повного виліковування.

·               Дієтотерапія – складається індивідуальний раціон харчування з урахуванням смакових уподобань хворого. Тип дієти і обсяг порцій визначає лікар, виходячи з поточного стану пацієнта. У важких випадках – починають з внутрішньовенного введення поживних розчинів.

·               Медикаментозна терапія – спрямована на відновлення функції життєво важливих органів, зміцнення кісток, відновлення гормонального фону і т.д.

При виявленні перших ознак і симптомів психічної анорексії – негайно звертайтеся до лікаря!

Корекція харчових звичок

Створення здорового харчового режиму допомагає людині повернути здоровий ваговий баланс, що є важливим для відновлення фізичного та емоційного стану. Зазвичай це відбувається під наглядом дієтолога, який складає індивідуальний план харчування з урахуванням потреб організму.

Етапи корекції харчових звичок:

·               Початкове введення малих порцій, поступове збільшення калорійності раціону.

·               Додавання до раціону поживних речовин, таких як білки, жири та вуглеводи для нормалізації метаболізму.

·               Психологічний супровід при кожному прийомі їжі, щоб уникнути стресу і страху.

Для правильного лікування анорексії важливо звертатися до психіатра або психолога, а також за рекомендацією фахівця пройти обстеження у дієтолога для відновлення харчових звичок і нормалізації ваги.

Основні принципи профілактики анорексії:

1. Правильне харчування: раціон має бути збалансованим, містити всі необхідні для організму вітаміни, мінерали та макроелементи.

2. Корисні поради для правильного харчування:

•         Споживати більше свіжих овочів та фруктів.

•         Включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (риба, горіхи).

•         Пити достатньо води протягом дня.

•         Дотримуватися режиму харчування, щоб уникнути переїдання або голодування.

3. Підтримка здорового образу життя: включає в себе регулярну фізичну активність, управління стресом та достатній відпочинок. Спортивні заняття допомагають не лише покращити фізичну форму, але й зміцнити психоемоційний стан. Важливо пам’ятати, що надмірна фізична активність може також бути тригером розвитку анорексії, тому важливо не перестаратися і знаходити баланс.

Поради для здорового способу життя:

•         Обирайте фізичні навантаження, які вам приємні, наприклад, йогу, плавання чи прогулянки.

•         Знайдіть час для релаксації, медитації або інших методів зняття стресу.

•         Дотримуйтеся здорового сну – 7-9 годин на добу.

•         Уникайте шкідливих звичок, таких як куріння чи надмірне вживання алкоголю.

4. Визначення здорових стандартів краси: часто основною причиною розвитку анорексії є нереалістичні стандарти краси, нав’язані медіа та соціальними мережами. Важливо розуміти, що ідеал краси може бути суб’єктивним і змінюється з часом. У суспільстві можна зустріти різні типи тілесної будови, і кожен з них є здоровим у своєму власному контексті.

Як уникнути негативного впливу стандартів краси:

•         Ставтеся до себе з любов’ю та повагою.

•         Вчіться приймати своє тіло таким, яке воно є, не порівнюючи себе з іншими.

•         Розвивайте внутрішню впевненість, не орієнтуючись лише на зовнішність.

•         Уникайте перегляду медіа-контенту, який пропагує нереалістичні стандарти.

5. Психологічна підтримка: Підтримка з боку сім’ї та друзів є важливим елементом профілактики. Якщо є тривоги або проблеми зі сприйняттям себе та свого тіла, важливо звертатися за допомогою до психолога чи психотерапевта. Така підтримка допоможе вирішити емоційні труднощі до того, як вони переростуть у серйозні психічні проблеми.

6. Регулярні медичні огляди: Важливо не тільки звертатися до лікаря у разі проблем, але й проводити регулярні огляди у фахівців для моніторингу стану здоров’я. Вчасно виявлені проблеми з харчуванням або психічним здоров’ям можуть бути вирішені ще на ранніх стадіях, запобігаючи серйозним наслідкам.

Що перевіряти під час медичних оглядів:

·               Моніторинг стану харчових звичок.

•                   Оцінка психоемоційного стану та підтримка психологічного здоров’я.

•                   Аналіз здоров’я організму, в тому числі – рівень вітамінів та мінералів.

Застосування цих профілактичних заходів допоможе зберегти не лише фізичне здоров’я, а й емоційну стабільність, а також знизить ризик розвитку анорексії чи інших харчових розладів.

Якщо ви відчуваєте, що проблеми з харчуванням або самопочуттям починають турбувати вас чи ваших близьких, не вагайтеся звернутися за консультацією до сімейного лікаря або психолога, який може допомогти вирішити проблеми до того, як вони переростуть у серйозні захворювання.

Лариса Малик, лікар-гастроентеролог Гастроентерологічного Центру КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР»