11 ЖОВТНЯ 2025 РОКУ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ

ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ РОЗПОВІДАЄ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТА З ХРОНІЧНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ У ПАЛІАТИВНІЙ ДОПОМОЗІ

Хронічний больовий синдром (ХБС) є однією з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем у медицині. Для пацієнтів, які перебувають на паліативному етапі лікування, біль стає не лише фізичним відчуттям, а й чинником, що суттєво впливає на якість життя, психоемоційний стан, соціальну активність та стосунки з близькими. Завдання паліативної допомоги полягає не у вилікуванні основного захворювання, а в максимальному полегшенні страждання та створенні умов для гідного життя.

Патофізіологія та особливості хронічного болю

Біль поділяють на ноцицептивний (соматичний, вісцеральний), невропатичний та змішаний. При онкологічних і невиліковних хворобах біль часто має комбінований характер. Хронічний біль зберігається понад 3-6 місяців, характеризується меншою інтенсивністю, але постійністю, та супроводжується змінами у нервовій системі, що формують «пам’ять болю». Це ускладнює його терапію та вимагає комплексного підходу.

Принципи ведення пацієнта з ХБС у паліативній допомозі

Оцінка болю. Використовуються візуально-аналогові шкали, числові рейтингові шкали та опитувальники. Оцінюється інтенсивність, локалізація, характер болю, а також його вплив на сон, апетит, психоемоційний стан.

Фармакотерапія (згідно зі «сходами болю» ВООЗ).

І ступінь – ненаркотичні аналгетики.

ІІ ступінь – слабкі опіоїди ± ненаркотичні засоби.

ІІІ ступінь – сильні опіоїди у комбінації з допоміжними препаратами (антидепресанти, протисудомні, кортикостероїди).

Препарати застосовують за принципом «за годинником, а не за потребою», щоб уникати проривного болю.

Ад’ювантна терапія. Використання антидепресантів, протисудомних засобів, міорелаксантів, що полегшують невропатичний біль.

Немедикаментозні методи.

Психологічна підтримка, арт- та музикотерапія.

Фізіотерапевтичні втручання (тепло, масаж, легка гімнастика).

Використання методів релаксації та дихальних технік.

Мультидисциплінарний підхід. У процес ведення пацієнта залучають лікаря, медичну сестру, психолога, соціального працівника та, за необхідності, духовного наставника. Це дозволяє охопити всі аспекти страждання: фізичні, психологічні, соціальні та духовні.

Етичні та соціальні аспекти

У паліативній допомозі важливим є дотримання принципів гідності пацієнта, поваги до його автономії та права на адекватне знеболення. Відмова від терапії болю вважається порушенням базових медичних і гуманістичних стандартів.

Окрему роль відіграє підтримка сім’ї, адже близькі також переживають психологічний тягар, пов’язаний із хворобою пацієнта.

Олена Школьна – лікар-терапевт КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л.Куроєдова»