ЩО ТАКЕ ГЛАУКОМА? ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Глаукома – важке захворювання ока, яке за пізнього виявлення та без адекватного лікування призводить до неминучої сліпоти. 74% людей з інвалідністю по зору мають нейродегенеративні захворювання, серед яких перше місце посідає глаукома.

Втрата зору відбувається непомітно, поступово, і у більшості випадків –  безболісно. Саме тому пацієнти звертаються до лікаря, коли вже занадто пізно, і повернути або зберегти зір неможливо.

Глаукома може вразити будь-кого. Найчастіше глаукома розвивається у людей віком від 60 років. У зоні ризику також люди, в яких у родині були випадки цього захворювання. Також ризик глаукоми підвищується удвічі у хворих на цукровий діабет.

У сучасній офтальмології термін «глаукома» об’єднує групу захворювань, які мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску, звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерву. Захворювання може прогресувати з різною швидкістю. Раннє його виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

Спочатку глаукома вражає периферичний зір, потім впливає на центральний. Таким чином, це починає заважати в повсякденному житті: людина не бачить чітко, не може читати, водити машину тощо. Чим раніше ви звернетесь до лікаря, тим більше шансів зберегти зір.

Існують симптоми, які потребують уваги, та у разі їх наявності необхідно терміново звернутися до лікаря, оскільки вони можуть свідчити про вірогідність глаукоми, зокрема: «літаючі мушки» перед очима; райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього; затуманювання зору, часта зміна окулярів.

Лікування пацієнтів із глаукомою проводять як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак існує небезпека, що в разі нормалізації внутрішньоочного тиску пацієнти самостійно призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування. А це призводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Небезпечними симптомами, які свідчать про погіршення стану, є:

-  поява райдужних кіл при погляді на джерело світла;

-  біль в оці та відповідній половині голови;

-  почервоніння раніше спокійного ока зі збільшенням його щільності;

-  раптове погіршення гостроти зору.

Не рекомендується:

-  вживати алкоголь;

- тривалий час перебувати в темному приміщенні, телевізійні передачі варто передивлятися в добре освітленій кімнаті; в

-    вживати протягом дня більше 1,5 л рідини;

-  приймати ванни та використовувати процедури, які супроводжуються перепадами температури;

-  займатися фізичною працею в положенні, коли голова розміщена нижче поясу; приймати лікарські засоби, які мають компоненти, що розширюють зіницю.

Після встановлення діагнозу необхідно точно виконувати всі рекомендації лікаря, у  встановлені терміни проходити контрольні огляди офтальмолога з обов’язковою реєстрацією гостроти зору, стану поля зору, рівня внутрішньоочного тиску та з оглядом зорового нерва. У період між візитами до лікаря контролювати стан зорових функцій обох очей (особливо ураженого ока) та рівень внутрішньоочного тиску.

Найважливішим кроком у профілактиці глаукоми є щорічні огляди. Хоча вилікувати глаукому неможливо, сучасні методи лікування дають змогу призупинити прогресування глаукоми, зберігаючи при цьому зір і працездатність людини, та запобігти сліпоті й інвалідності.

Хусам  ДУХАІР, лікар офтальмолог КНП «Чутівська центральна лікарня»