Триває Європейський тиждень імунізації
За оцінкою ВООЗ щороку вакцини рятують життя від 2 до 3 мільйонів людей, і ця цифра могла би збільшитися, якби охоплення вакцинацією було глобальним. Завдяки створенню вакцин стали можливими профілактика багатьох інфекційних хвороб і ліквідація такого тяжкого захворювання, як натуральна віспа.
До національного календаря профілактичних щеплень входять вакцини від десяти інфекційних захворювань: кашлюку, дифтерії, правцю, кору, епідпаротиту (свинка), краснухи, туберкульозу, гемофільної інфекції (ХІБ-інфекція), гепатиту В та полімієліту. Це так звані вакцинокеровані інфекції, поширення яких можна зупинити або попередити завдяки щепленням. Більшість цих недуг, якщо не захиститися від них, мають загрозливі. смертельно небезпечні ускладнення, як, наприклад, пневмонія, параліч, ураження серця та мозку.
Нині перелік тяжких інфекцій, які можна контролювати засобами імунопрофілактики, поступово збільшується. Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.
Вакцинація в Україні регулюється законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», графік щеплень для дітей затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я.
Вакцинація та імунізація – це процеси, що забезпечують активну або пасивну біологічну стійкість організму до певних інфекційних захворювань. Це створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну.
Вакцинація дітей – це спосіб захисту дитини від інфекційних захворювань, ускладнення яких можуть привести до тяжких та небезпечних наслідків. Користь від щеплення значна, а ризик після нього мінімальний.
Вакцинація активізує природні захисні сили організму та формує імунітет до певного збудника інфекції. Після щеплення імунна система розпізнає патоген і виробляє специфічні антитіла, які знищуватимуть збудник захворювання при потраплянні в організм і не допустять розвитку хвороби.
Імунопрофілактика – це метод індивідуального чи масового захисту населення від інфекційних хвороб шляхом створення чи підвищення імунітету. Вона може бути специфічною (вакцинація/імунізація), спрямованою проти конкретного збудника, та неспецифічною (активація імунної системи в цілому медикаментозними чи немедекаментозними засобами). Природна активна імунізація відбувається в результаті контакту з мікроорганізмами під час інфекції, а природна пасивна імунізація – в разі потрапляння антитіл у плід через плаценту чи в організм новонародженого з молоком/молозивом матері.
Імунізація – найефективніший економічно вигідний захист від інфекцій. Вона полягає у введенні штучного антигену в неагресивній формі, але в імунних зонах для захисту імунної відповіді та формування імунної пам’яті, забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань.
Ревакцинація – захід спрямований на підтримку імунітету, виробленого завдяки попереднім щепленням. Повторна імунізація сприяє досягненню вираженої імунної відповіді та підвищення стійкості організму до збудника.
Вакцинація дітей не має зупинятися через війну. Якщо ви з якихось причин пропустили вакцинацію, графік треба надолужити, і медики в цьому допоможуть.
Під час війни інфекційні захворювання не зникають. Тому обов’язково продовжуємо вакцинуватися, дбаємо про своє здоров’я та здоров’я дітей.
Останніми роками збільшилась кількість осіб з імунодефіцитними порушеннями, алергічними захворюваннями, для яких характерна слабка або змінена імунна відповідь на вакцинальний агент. Це значно знижує ефективність вакцинопрофілактики та створює передумови формування небезпечної епідемічної ситуації, і таким чином впливає на результати основної мети імунопрофілактики: захисту як окремих осіб, так і всього населення від «керованих» небезпечних інфекцій.
Одним із найбільш безпечних, економічно обґрунтованих і ефективних засобів запобігання смертності та покращення якості життя населення є імунізація.
Поява нових фармацевтичних технологій, посилення ролі держави в питанні безпеки вакцин, удосконалення процедури її реєстрації та впровадження у виробництво, необхідність розширення календаря щеплень - є актуальними питаннями державної політики у проведенні вакцинопрофілактики.
Тамара Воробйова, районний лікар-педіатр поліклінічного відділення КП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради»
Comments