28 вересня – Всесвітній день боротьби проти сказу
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Вірус викликає своєрідний енцефаліт зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. Якщо постраждалому або постраждалій своєчасно не надати кваліфіковану медичну допомогу, смерть неминуча.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через:
· укус;
· подряпину та мікроушкодження шкіри;
· потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки. Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі. В останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей. Досить часто хворіють на сказ також сільськогосподарські тварини.
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Найпростіший захист – уникнення контакту з інфікованими тваринами. Не чіпайте їх і, за можливості, уникайте зон, де вони можуть мешкати. Адже, наприклад, зграї диких собак можуть захищати свою територію і напасти першими.
Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак – діти віком до 15 років. Розповідайте дітям про небезпеку контактів із дикими та безпритульними тваринами, навіть якщо це котик, якого всі знають у вашому дворі.
Якщо маєте домашніх улюбленців, обов’язково вакцинуйте їх за графіком щеплень.
У разі укусу тварини необхідно ретельно промити (протягом 15 хв.) поверхню рани струменем води, бажано з господарським милом. Воно містить у собі достатній відсоток лугу, щоб завдати руйнівної дії вірусам та бактеріям, що потрапили в рану. Мильна вода усуне слину тварини та бруд. Далі слід обробити краї рани 5% настоянкою йоду. Накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися в медичний заклад. Тільки лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить при необхідності курс щеплень!
Сказ – невилікна хвороба. Якщо своєчасно не була проведена вакцинація, лікарі можуть тільки полегшити страждання у реанімаційному відділенні. Це дуже важке захворювання, завжди – смертельне. Тому щеплення проти сказу – обов’язкове.
Павло Капустян, лікар-інфекціоніст приймального відділення КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня» ПОР
Comments