ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА – ВАЖЛИВИЙ МЕТЕЛИК У ВАШОМУ ТІЛІ

Щитоподібна залоза – це «диригент» нашого метаболізму. Маючи вагу всього 15-25 грамів, цей орган у формі метелика регулює роботу майже кожної клітини організму: від частоти серцевих скорочень до швидкості оновлення шкіри та настрою. За даними ВООЗ, патології щитоподібної залози посідають друге місце серед ендокринних порушень після цукрового діабету.

Головне завдання залози – синтез гормонів Т4 (тироксин) та Т3 (трийодтиронін). Для їхнього виробництва необхідні дві складові: амінокислота тирозин та йод. Т4 є відносно неактивною формою (прогормоном). Т3 – активна форма, яка безпосередньо впливає на мітохондрії клітин, змушуючи їх виробляти енергію.

Регулює цей процес «начальник» у головному мозку – гіпофіз, через ТТГ (тиреотропний гормон). Це працює за принципом зворотного зв’язку: якщо гормонів залози мало, ТТГ зростає, щоб «підбадьорити» орган.

Гіпотиреоз: коли енергія на нулі. Це стан дефіциту гормонів, який часто називають «хворобою втоми». Клінічні маски:

-         Постійна сонливість, депресивні стани, «туман» у голові.

-         Набряклість обличчя та кінцівок (мікседема).

-         Необґрунтоване збільшення ваги при поганому апетиті.

-         Сухість шкіри, ламкість нігтів та випадіння волосся (особливо зовнішнього краю брів).

-         Брадикардія (рідкий пульс) та мерзлякуватість.

Найчастіша причина – АІТ (автоімунний тиреоїдит Хашимото), коли власна імунна система руйнує клітини залози.

Тиреотоксикоз: організм на форсажі. Протилежний стан – надлишок гормонів. Організм працює на виснаження. Симптоми:

-     Різка втрата ваги при підвищеному апетиті.

-     Тривожність, дратівливість, безсоння.

-     Тахікардія (прискорене серцебиття) навіть у спокої.

-     Тремтіння рук (тремор), підвищена пітливість та відчуття жару.

-  Екзофтальм (випинання очей) - характерно для хвороби Грейвса (дифузного токсичного зоба).

Вузлові утворення та йододефіцит. Україна є регіоном із помірним дефіцитом йоду. Брак цього мікроелемента призводить до розростання тканини залози (зоб) – так орган намагається збільшити площу для «виловлювання» йоду з крові.

Вузли щитоподібної залози. Більшість вузлів є доброякісними (колоїдні вузли). Однак кожен вузол розміром понад 1 см потребує прискіпливої оцінки за системою EU-TIRADS (УЗД-класифікація ризику малігнізації). При підозрілих ознаках призначається ТАПБ (тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія) для виключення раку щитоподібної залози.

Лабораторний чекап: що здавати? Як лікар, я рекомендую щорічний скринінг навіть за відсутності скарг, особливо жінкам (вони хворіють у 5–8 разів частіше):

-     ТТГ (TSH): золотий стандарт оцінки функції.

-     Т4 вільний: призначається, якщо ТТГ виходить за межі норми.

-     АТ-ТПО (антитіла до тиреопероксидази): для діагностики автоімунних процесів.

-     УЗД щитоподібної залози: для оцінки структури та наявності вузлів.

Профілактика: йодна стратегія. Профілактика захворювань залози – це насамперед адекватне споживання йоду та селену:

- Йодована сіль – найпростіший спосіб, важливо додавати її у вже готові страви, оскільки при кипінні йод випаровується.

-   Морепродукти: морська капуста (ламінарія), тріска, креветки.

-  Селен: мікроелемент, необхідний для перетворення Т4 на активний Т3. Його багато в бразильських горіхах (всього 1–2 горіхи на день покривають норму).

Чого не можна робити пацієнтам:

-  Самопризначення препаратів йоду: при деяких формах вузлового зоба або АІТ надлишок йоду може «підірвати» залозу, спровокувавши тиреотоксикоз.

-   Масаж зони щитоподібної залози: інтенсивний механічний вплив може травмувати орган.

-  Сонячна інсоляція: пацієнтам із вузлами або автоімунними процесами варто уникати прямого сонячного проміння на зону шиї.

Щитоподібна залоза – дуже «вдячний» орган. Більшість її захворювань успішно коригуються медикаментозно, дозволяючи пацієнту жити повноцінним життям. Головне – помітити зміни вчасно.

Олена ЛУГОВЕЦЬ, лікар-ендокринолог КП «4-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л. Куроєдова"