ЦЕЛІАКІЯ: НЕ ІГНОРУЙТЕ РОЗЛАДИ ТРАВЛЕННЯ!

16 травня – Міжнародний день проінформованості про целіакію. Це не просто дата в календарі, а нагадування про «великого імітатора» в гастроентерології. Целіакія (глютенова ентеропатія) – це генетично зумовлене автоімунне захворювання, а не просто алергія чи модна дієтична особливість. Вона вражає близько 1% населення планети, проте понад 80% випадків залишаються недіагностованими через атипові маски.

В основі патології лежить неадекватна імунна відповідь на глютен (білок, що міститься у пшениці, житі та ячмені). У генетично схильних осіб (носіїв генів HLA-DQ2 або HLA-DQ8) вживання глютену запускає каскад реакцій:

-     Пошкодження ворсинок: імунна система сприймає гліадин (фракцію глютену) як ворожий агент і починає атакувати слизову оболонку тонкої кишки.

-  Атрофія: ворсинки, що відповідають за всмоктування поживних речовин, згладжуються, кишківник стає «лисим».

-     Мальабсорбція: організм перестає отримувати вітаміни, мінерали, білки та жири, навіть якщо раціон пацієнта є повноцінним.

Чому діагноз ставлять так пізно? Класична картина (діарея, здуття, втрата ваги) сьогодні зустрічається все рідше. Сучасна целіакія часто має позакишкові прояви:

-  Гематологічні: хронічна залізодефіцитна анемія, що не піддається лікуванню препаратами заліза.

-     Дерматологічні: герпетиформний дерматит Дюрінга (сильний свербіж та висип на ліктях, колінах, сідницях).

-       Стоматологічні: рецидивуючі афтозні стоматити та дефекти зубної емалі.

-  Неврологічні: «туман у голові», депресія, атаксія (порушення координації), периферична нейропатія.

-  Репродуктивні: безпліддя нез’ясованого генезу або звичне невиношування вагітності.

Золотий стандарт діагностики: алгоритм дій. Як лікар, я наголошую: не можна переходити на безглютенову дієту до завершення обстеження! Це зробить результати аналізів хибнонегативними.

Етап 1: Серологія. Визначення специфічних антитіл у крові: антитіла до тканинної трансглутамінази (tTG-IgA) – основний скринінговий маркер. Антитіла до ендомізію (EMA-IgA). Загальний рівень IgA (щоб виключити селективний дефіцит IgA, який часто супроводжує целіакію).

Етап 2: Гістологія (Ендоскопія). «Золотим стандартом» залишається ЕГДС (фіброгастроскопія) з біопсією слизової оболонки дванадцятипалої кишки (мінімум 4-6 зразків). Лікар-морфолог оцінює ступінь пошкодження за шкалою Марша (від Marsh 0 до Marsh 3c – повної атрофії).

Етап 3: Генетичне тестування. Допомагає виключити хворобу: якщо у пацієнта немає генів HLA-DQ2/DQ8, ймовірність целіакії практично нульова.

Диференціальна діагностика: целіакія чи ні?

Важливо відрізняти целіакію від двох інших станів:

-        Алергія на пшеницю: класична IgE-залежна реакція (кропив’янка, набряк Квінке).

-     Непереносимість глютену без целіакії (NCGS): пацієнт відчуває полегшення на дієті, але антитіла в нормі, а ворсинки кишківника цілі. Це функціональний розлад.

Терапія: життя на безглютеновій дієті

-     На сьогодні єдиним лікуванням є сувора довічна безглютенова дієта. Підводні камені «прихованого» глютену: глютен використовується як стабілізатор та згущувач у продуктах, де ми його не очікуємо:

-        Соуси (кетчуп, соєвий соус), йогурти, ковбасні вироби.

-        Деякі лікарські препарати та вітаміни (як наповнювач таблеток).

-        Губна помада та зубна паста.

-     Навіть «крихта хліба» (слідові кількості – понад 20 мг на кг) може підтримувати запалення в кишківнику, навіть якщо пацієнт не відчуває болю.

При дотриманні дієти ворсинки відновлюються протягом 6–24 місяців. Однак пацієнти з целіакією потребують щорічного контролю:

-         Контроль рівня антитіл (щоб перевірити ефективність дієти).

-       УЗД органів черевної порожнини та контроль щільності кісток (денситометрія), оскільки через мальабсорбцію кальцію часто розвивається остеопороз.

-         Аналіз на феритин, вітамін D та В12.

Целіакія – це не вирок, а спосіб життя. Сучасна харчова індустрія дозволяє пацієнтам харчуватися смачно та повноцінно. Головне завдання лікаря – вчасно «запідозрити» хворобу за нетиповими симптомами, щоб запобігти тяжким ускладненням, таким як лімфома кишківника або безпліддя.

Валентина КУЛАКОВА, лікар-гастроентеролог КП «4-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л. Куроєдова»