29 травня – Міжнародний день розсіяного склерозу
Розсіяний склероз – гетерогенне хронічне прогресуюче запальне демієлінізуюче автоімунне захворювання центральної нервової системи з ураженням білої речовини головного та спинного мозку. Простіше кажучи, це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок і часто призводить до серйозних фізичних і психічних змін та інвалідності.
Це захворювання вперше описав французький лікар Жан Крювельє у 1835 році. Вважається, що саме він був першим, хто детально задокументував історію хвороби пацієнтки з розсіяним склерозом. Хоча перший випадок розсіяного склерозу згадується ще в 1395 році: існує гравюра, на якій зображено молоду дівчину на ім’я Лідвіна (1380-1433) з містечка Шайдаму, в якої нібито після «падіння» розвинулася «хвороба, що тривала 38 років» і «була задокументована». Згодом після смерті дівчини науковцями було виявлено ознаки, які відповідають теперішньому діагнозу розсіяного склерозу.
Щороку останньої травневої середи світ відзначає Міжнародний день боротьби з розсіяним склерозом. Подію започаткувала Міжнародна федерація товариств розсіяного склерозу. У 2024 році цей день відзначається 29 травня.
Мета цього дня – привернути увагу спільноти до проблеми розсіяного склерозу на міжнародному рівні, допомогти людям, які живуть із хворобою, а також об’єднати зусилля національних і міжнародних організацій у боротьбі з розсіяним склерозом, пошуку джерел фінансування цього руху. За сучасними даними, більше 2,5 млн людей у світі мають розсіяний склероз. Із 2005 року в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» діє Центр розсіяного склерозу. Нині в Полтавській області налічується понад 1000 людей із таким діагнозом. Існує ряд припущень із приводу етіології виникнення даного захворювання, але чіткі причини розвитку розсіяного склерозу на сьогодні не встановлені.
У словосполученні «розсіяний склероз» збиває з пантелику слово «склероз», яке в багатьох асоціюється з віковою хворобою, що призводить до втрати пам’яті. Насправді зі старістю розсіяний склероз абсолютно не пов’язаний, швидше навпаки: цю хворобу діагностують переважно в молодих людей або навіть дітей, найчастіше його діагностують у людей віком 16-45 років, тому цю патологію ще називають хворобою молодих, а передумови до його появи виникають ще в допубертатний період.
Згідно з даними ВООЗ, через 10 років від початку захворювання 30-37% хворих здатні пересуватися лише з допомогою близьких, близько 50% мають труднощі під час виконання професійних обов’язків, а понад 80% змушені змінити роботу, тоді як через 15 років лише 50% хворих зберігають здатність працювати, дбати про себе й вільно пересуватися без сторонньої допомоги.
Розсіяний склероз вражає різні відділи нервової системи, що спричиняє різноманітні симптоми: хтось може частково втратити зір, у когось почнуть німіти й відмовляти кінцівки, хтось втратить координацію, ін. – симптоми неспецифічні й у всіх проявляються по-різному – саме тому розсіяний склероз часто називають «хворобою тисячі облич». Немає єдиного «сценарію», за яким розвивається розсіяний склероз, його симптоми часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково необхідно звертатися до лікаря, якщо помітили такі його ранні ознаки:
– двоїння в очах, погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем під час руху очного яблука;
– прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;
– проблеми з рівновагою, нестійкість або незграбність;
– неприємні відчуття поколювання у спині у напряму зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки або під час нахилу голови вперед (симптом Лермітта);
– утруднена мова та/або ковтання;
– виражена надмірна втомлюваність без звʼязку з депресією чи м’язовою слабкістю.
Так, при ураженні нервових волокон, що передають сигнали чутливими шляхами, у людини виникають незвичні відчуття та інші симптоми порушення чутливості. При пошкодженні нервових волокон, що несуть сигнали до м’язів, виникають рухові розлади. Можливе ураження зорового нерву, внаслідок чого може бути зниження зору, втрата центрального зору, сліпота. Якщо розсіяний склероз уразив мозочок, то виникають труднощі з рівновагою та координацією рухів. Скутість м’язів та спазми (спастичність), що утруднюють рухи, виникають тоді, коли м’язи стають напруженими та ригідними. Частий симптом розсіяного склерозу – надмірна втомлюваність, яка також може бути наслідком психологічних змін, таких як апатія та/або депресія. У багатьох хворих виникають проблеми із сечовипусканням, бо порушується робота сечового міхура, вони можуть відчувати сильні часті позиви до сечовипускання відразу, як тільки виникає відчуття повного сечового міхура. Також можливі складнощі з повним випорожненням сечового міхура (затримка сечі). Часто турбують закрепи. При розсіяному склерозі можуть порушуватися різні сфери розумової діяльності – пам’ять, увага, ін. Дуже часто виникають зміни настрою, турбує депресія.
Усім хворим із підозрою на розсіяний склероз необхідна консультація невролога для визначення необхідного обʼєму діагностичних методик (МРТ головного мозку, ін.) та визначення тактики подальшого ведення. Діагностика розсіяного склерозу нерідко буває складною, а лікування, як правило, направлене на зміну перебігу хвороби й полегшення симптомів.
Попри те, що вилікувати розсіяний склероз неможливо, триває розробка лікарських препаратів, здатних більш ефективно обмежувати пошкодження нервової системи. Кортикостероїди призначають у високих дозах короткими курсами для лікування запалення та зменшення тривалості загострення. При терапії загострень вони є основними лікарськими препаратами. Також у лікуванні розсіяного склерозу застосовують методи плазмаферезу та імунотерапію імуноглобулінами. Деякі ліки можуть допомогти справитися з певними симптомами: м’язовими спазмами, втомлюваністю, порушенням сечовипускання, рівноваги та координації. Існують ліки, здатні змінити перебіг хвороби, зменшити частоту і тяжкість загострень. Це інтерферони та імуномодулятори (бета-інтерферони, глатирамеру ацетат, ін.), моноклональні антитіла, аналоги сфінгозину та цитостатичні препарати.
Хворим на розсіяний склероз потрібно вести активний спосіб життя, їсти здорову їжу та достатньо відпочивати. Регулярні фізичні вправи особливо важливі для людей із розсіяним склерозом. Вони допоможуть зберегти силу, координацію та гнучкість, а також зменшують спазми, знімають стрес. Спеціальної дієти для хворих на розсіяний склероз не розроблено, але харчуватися потрібно регулярно та повноцінно: вживати більше овочів та фруктів, морепродуктів; тваринних жирів – менше, рослинних – більше; зменшити/уникати вживання алкоголю. Дуже важливо приділяти час відпочинку та розвагам – творчим, соціальним, фізичним та інтелектуальним, здатним відволікати від хвороби.
Важливо пам’ятати, що ранні виявлення захворювання й розпочате адекватне лікування дозволяють запобігти виникненню повторних загострень, сповільнюють прогресування й інвалідизацію хворих та суттєво впливають на поліпшення подальшого прогнозу.
Олександр Пушко, лікар-невролог КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»
Comments