ХВОРОБА ПАРКІНСОНА: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ
- cgzpoltava
- 11 квіт.
- Читати 3 хв

11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
Хвороба Паркінсона – це хронічне, прогресуюче неврологічне захворювання, яке впливає на рухову активність людини. Воно розвивається через поступове руйнування нервових клітин у мозку, які виробляють дофамін – хімічну речовину, необхідну для контролю рухів. Зниження рівня дофаміну призводить до появи характерних симптомів, таких як тремор, м’язова ригідність та сповільненість рухів.
Причини та фактори ризику
Точна причина розвитку хвороби Паркінсона залишається невідомою, але вчені припускають, що вона є наслідком поєднання генетичних і зовнішніх факторів.
Основні фактори ризику:
· Вік – найбільш значний фактор, адже хвороба найчастіше розвивається у людей старше 60 років.
· Стать – чоловіки хворіють частіше, ніж жінки.
· Генетична схильність – якщо в родині були випадки хвороби Паркінсона, ризик підвищується.
· Вплив токсинів – деякі пестициди та важкі метали можуть збільшувати ймовірність розвитку захворювання.
Основні симптоми хвороби Паркінсона
Хвороба Паркінсона зазвичай розвивається поступово, а її симптоми посилюються з часом. Основні ознаки включають:
· Тремор (тремтіння) – зазвичай починається в одній руці або пальцях і може поширюватися на інші частини тіла. Часто тремор з’являється у стані спокою.
· Брадикінезія (сповільненість рухів) – рухи стають повільними, що ускладнює виконання повсякденних завдань, таких як застібання ґудзиків або ходьба.
· М’язова ригідність – підвищена напруженість м’язів, що може викликати біль і обмеження рухів.
· Порушення рівноваги та координації – що може призводити до частих падінь.
· Зміни у ході – людина може почати ходити дрібними кроками, нахиляючись вперед.
· Маскоподібне обличчя – зниження міміки, що створює враження нерухомого або «замороженого» виразу обличчя.
· Крім рухових симптомів, можливі також когнітивні й емоційні порушення, такі як депресія, проблеми з пам’яттю, розлади сну, зміни голосу та утруднене ковтання.
Діагностика
На сьогодні не існує єдиного тесту для діагностики хвороби Паркінсона. Лікар ставить діагноз на основі аналізу симптомів, фізичного обстеження та неврологічних тестів. МРТ чи інші методи візуалізації можуть використовуватися для виключення інших неврологічних розладів.
Лікування хвороби Паркінсона
Наразі не існує методів, які б могли повністю вилікувати хворобу Паркінсона, проте сучасні методи терапії дозволяють значно покращити якість життя пацієнтів.
Основні методи лікування:
· Медикаментозна терапія – найчастіше використовуються препарати, що підвищують рівень дофаміну або допомагають компенсувати його дефіцит.
· Фізіотерапія та реабілітація – регулярні вправи допомагають зберегти рухливість, силу та координацію.
· Логопедична терапія – у разі порушень мовлення та ковтання.
· Психологічна підтримка – важливо контролювати емоційний стан, оскільки депресія та тривожність можуть посилювати перебіг хвороби.
· Хірургічне лікування – у важких випадках застосовується глибока стимуляція мозку (Deep Brain Stimulation, DBS), що допомагає зменшити симптоми.
Повноцінне життя з хворобою Паркінсона
Попри те, що хвороба Паркінсона є прогресуючою, багато людей можуть вести активне й продуктивне життя протягом багатьох років після встановлення діагнозу. Дотримання рекомендацій лікарів, правильне харчування, фізична активність і соціальна підтримка допомагають значно покращити якість життя.
Практичні поради для пацієнтів:
Регулярно займайтеся фізичними вправами, такими як йога, плавання або ходьба. Дотримуйтеся збалансованого харчування, багатого на антиоксиданти, омега-3 жирні кислоти та клітковину. Створіть безпечне середовище вдома – усуньте перешкоди, що можуть спричинити падіння. Практикуйте техніки релаксації, такі як медитація чи дихальні вправи. Підтримуйте соціальні контакти – спілкування з рідними та друзями допоможе зберегти емоційне здоров’я.
Тож, хвороба Паркінсона – це серйозне, але не безнадійне захворювання. Сучасні методи лікування та підтримка лікарів дозволяють контролювати симптоми й вести повноцінне життя.
Важливо не здаватися та продовжувати бути активними, підтримуючи своє фізичне та емоційне здоров’я.
Євгенія Коллякова, лікар невролог КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР»
Comments