top of page

СВЯТКУВАТИ ЧИ НІ НОВОРІЧНІ СВЯТА – ПОТРІБНЕ ПІДКРЕСЛИТИ (ПОРАДИ ПСИХОЛОГА)

cgzpoltava


світлина: ТСН

Чи встигли ви подискутувати на тему – святкувати чи ні? Пропоную зробити це разом, відклавши надмірне емоційне забарвлення, розповсюджені упередження, нав’язувані соціальні стандарти. Кому важко – спробуйте, ви нічим не ризикуєте. Якщо тема святкування важка через переживання важкої втрати, варто пам’ятати: емоційні наслідки сезону свят можуть вплинути на процес «одужання від горя». Звертайтеся до фахівців, допоможіть тим, хто поруч, отримати допомогу. За посиланням bit.ly/47u3O3q знайдіть перелік надавачів послуг з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки у закладах охорони здоров’я.


Чинників організації та проведення свят багато. В Україні здавна шанують звичаї, обряди та релігійні свята, в яких фіксуються глибинні спостереження та народна мудрість, формується код нації.

З точку зору розбудови суспільства, форми спільної діяльності людей, що склалися історично і характеризують певний тип відносин між людьми, утворюють соціум. Тому в цьому є важлива психосоціальна складова проведення свят у громадах.

Науковці пояснюють, як свята впливають на мозок людини. Радість та усмішки, які людина бачить навколо у святковий період, спричиняють виділення гормонів дофаміну й серотоніну, що впливають на відчуття щастя. На думку фахівців, дофамін відповідає за відчуття задоволення й втіхи, а серотонін – за належність та відчуття своєї необхідності. Проте не всі добре почуваються у святковий період – багато хто має сильний стрес від передсвяткової метушні, або, як у нашому випадку, зробити певний вибір на дозвіл або заборону свят. Стрес може сприяти виділенню адреналіну й кортизолу, останній матиме негативний вплив на здатність людини швидко запам’ятовувати нове та робити кілька задач одночасно. Хвилі стресу у святковий період, як правило, приходять з повною силою, а це може загальмувати задоволення і позбавити енергії та мотивації. Свята також можуть загострити самотність. Люди, які не мають підтримки від сім’ї або друзів, можуть відчувати себе особливо самотніми.

Я впевнена, що кожен з нас вже близький до визначення своєї позиції стосовно свят, саме зараз планує свій сценарій подій.  Давайте  об’єднаємо  свої ставлення та розуміння у вигляді універсального  алгоритму, в якому кожен з нас знайде щось важливе для себе:

  1. Формуємо реалістичні очікування стосовно новорічного святкового періоду, особливо, коли всім нам так важлива компенсація за надважкий рік, який минає. Це стосується будь-яких святкових звичок та ритуалів – подарунків, сімейного кола, місця проведення свята, безпеки тощо. Робимо ставку на те, що ми можемо собі дозволити, що зараз доступно. Шукаємо задоволення в «дрібницях», це набагато корисніше для нашого психічного здоров’я.

  2. Звільняємо себе від потреби забезпечити «ідеальне свято» через свої соціальні ролі батьків, колег, професіоналів, благодійників. Дефіцит можливостей для цього у майбутньому може спровокувати ще більше заглиблення в тривожні стани через почуття провини та відчаю. Чому б не запровадити цьогорічний «тренд на простоту» та заздалегідь повідомити про це своє оточення? Це може стати дієвим способом подолання додаткового стресового навантаження. Пр цьому пам’ятаємо про обмежені ресурси психічної діяльності.

  3. Ставимося з повагою, не критикуємо через смуток та пригніченість під час свят себе та інших. У суспільстві існує упередження стосовно того, що щастя та задоволення – це норма життя, і навпаки – відсутність їх, це крах мрій та сенсів. Тому, якщо ми нещасливі, або не можемо собі цього дозволити, або обмежені в доступі до задоволення – з нами щось ґрунтовно не так.  Прагнення за будь-яку ціну позбавитися від повсякденності, незручних емоцій та станів у вигляді пригніченості, відчаю, образи може стати надцінним з великим ризиком ще більше заглибити людну в стан «нещастя», особливо у періоди тривалої невизначеності. Пам’ятаємо, що радість від життя буває різною. Адже дослідження показують, що змішані емоції зустрічаються набагато частіше, ніж здається. І замість того, щоб бути шкідливими, вони часто зміцнюють стійкість людини під час стресових періодів і пов’язані з сильним відчуттям мети або сенсу життя. Більше того, відштовхування або придушення негативних емоцій у кінцевому підсумку робить їх сильнішими. Тому дозвольте смутку співіснувати з іншими емоціями. Помічати і приймати різні почуття, говорити чи писати про них, висловлювати їх  може бути особливо корисно.

  4. Формуємо нові святкові традиції, використовуючи свою кмітливість, винахідливість та стресостійкість. Відкладаємо складні спогади  членів родини в уявний «сейф», закриваємо гарненько! Використовуємо онлайн-підключення близьких, яких немає поруч. Знімаємо хвилюючі моменти свята та надсилаємо їх тим, хто потім буде мати змогу подивитися та розділити емоції. Плануємо сімейні активності на випадок «переміщення свята» в укриття  в ігровій формі, це важливо для дітей. Будемо креативними, тільки не забуваємо поділитися своїми ідеями з іншими!

  5. Слідкуємо за своїми тривожними роздумами під час святкувань, звертаємо на них увагу, допомагаємо собі. Проста прогулянка на свіжому повітрі може принести швидке полегшення. На вулиці намагаємося рухатися, навіть якщо це означає просто ходити навколо будинку. Низка досліджень підтверджують сприятливий вплив руху на наше психічне та фізичне здоров’я.

У посібнику Всесвітньої організації охорони здоров’я «Важливі навички в періоди стресу» bit.ly/3jyCR6j, який розроблений для того, щоб навчити людей краще справлятися з несприятливими обставинами, ви можете знайти розділ «Проявляємо доброту». Там зазначено, що багато хто з нас, опинившись в скрутних ситуаціях, не проявляють доброти стосовно себе. Часто нас чіпляють «на гачок» недобрі думки: слабкий/ка, я божеволію, я вчинив/ла неправильно, це моя вина, я ніколи собі цього не пробачу тощо. Недобрі думки є природними і можуть з’являтися часто. Це – нормально. Але погано, коли ці думки відтягують нас геть від наших цінностей. Як ви себе почуваєте, коли в період важких переживань, страждань і болю хтось ставиться до вас з добротою, турботою та розумінням? Навіть у найскладніших ситуаціях ми можемо знайти можливості діяти згідно зі своїми цінностями доброти і турботи. Кожен маленький вчинок має значення. Але пам’ятайте, як



і всі цінності, доброта діє в обох напрямках. Тому розмовляйте з собою по доброму: «Це важко. Це болить. Але я все ще можу піклуватися про себе та інших».

Отож, проявімо доброту, налаштуємося на святковий період згідно своїх цінностей. Пам’ятаємо, що у найзаповітніші хвилини свята ми всі подумки об’єднаємося в одному бажанні, яке не говоримо, а то не здійсниться.


Наталія Супруненко, начальник Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»

23 перегляди0 коментарів

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page