Слух – одне із зовнішніх чуттів, що відіграє величезну роль у розвитку дитини. За статистикою, на кожну тисячу дітей народжується одна дитина з глухотою та 2-3 з приглухуватістю. Проблеми зі слухом у дітей бувають трьох основних форм: вроджена, набута, тимчасова. Вроджені порушення слуху присутні з народження. Набута втрата слуху відбувається після травми чи хвороби. Тимчасова втрата слуху найчастіше викликана вушними інфекціями, сірчаними пробками або закупоркою слухової труби.
Вроджена чи набута в ранньому віці вада слуху стає перешкодою для розвитку не тільки мовлення, а й емоційного та інтелектуального розвитку. Перші три роки дитина дуже активно розвивається, і порушення слуху впливає на засвоєння та набуття інших навичок, оскільки дитина не сприйматиме словесні вказівки.
Слух дитини починає свій розвиток ще в утробі матері. З 9 тижнів починають формуватися вушка, а з 18 тижнів малюк вже чує звуки. Приблизно з 24 тижнів починає реагувати на голоси. Після народження триває розвиток слуху.
Від самого народження дитина реагує на гучні звуки: прокидається чи плаче. Немовлята впізнають голос матері, згодом впізнають інші голоси, заспокоюються або посміхаються, коли з ними розмовляють.
У перші місяці життя дитини помітити порушення слуху дуже важко, особливо якщо воно має легкий ступінь. Дитина, яка не чує, реагує на гучний стук, повертається, коли на підлогу впав важкий предмет, відчуває кроки, коли не бачить того, хто йде. Всі ці звуки супроводжуються досить сильною вібрацією, саме її й сприймає дитина, але не через органи слуху, а переважно через м’язи та кісткову тканину. Батькам може здаватися, що у дитини нормальний слух. Існують певні ознаки порушення слуху у дітей віком до 6 місяців, на які слід звертати увагу: дитина не реагує на музику, не дивиться в напрямку джерела звуку, не впізнає голоси близьких – не реагує на них, не цікавиться звуковими іграшками, не видає різні звуки, коли весела або засмучена.
Для своєчасного виявлення порушення слуху в Україні з 1 квітня 2021 року в пакет медичних послуг Програми медичних гарантій увійшло проведення аудіологічного скринінгу новонародженим у складних випадках методом OAE (отоакустичної емісії). Рекомендують здійснювати скринінг слуху у віці до 1-го місяця. Повторно – у віці 3-х місяців. Обстеження проводитися в тихому приміщенні при відсутності джерел зовнішнього шуму, оскільки ОАЕ – це слабкий звуковий сигнал. Після надходження звуку до здорового вуха, воно само генерує дуже тихий звук. Це явище отримало назву отоакустична емісія. Ці звуки проводяться звукопровідним апаратом середнього вуха. Тобто вони можуть бути зареєстровані лише при умові, якщо середнє вухо функціонує нормально. Важливо наголосити, що наявність ОАЕ – це перший етап скринінгу слуху, в процесі якого виявляється, чи є у дитини відхилення в функціонуванні на рівні завитки. Метод є точним, інформативним і простим у виконанні. Його результатом є підсумок «скринінг пройшов/не пройшов». Якщо дитина не проходить цей скринінг, призначається подальше обстеження слуху. Занепокоєння дитини, крик, плач, смоктання соски заважають проведенню тестування. Тому обстеження рекомендується проводити у сплячого новонародженого, через 30-40 хвилин після годування. Наявність післяпологових мас, пробок в зовнішньому слуховому проході, отиту, тубоотиту та інших патологічних станів зовнішнього або середнього вуха може призвести до відсутності ОАЕ і різкого збільшення помилкових виявлень приглухуватості у дітей . Обстеження новонародженого має проводитися не раніше, ніж на 3-4 день після народження.
Від 4 до 6 місяців малюки краще розуміють звуки. Починають відстежувати джерело звуку очима або поворотом голови. Можуть реагувати на музику, починають лепетати, імітуючи мову.
Близько року діти почнуть нарощувати словниковий запас, намагаються скопіювати звучання слів, відокремлювати своє ім'я, можуть навіть спілкуватися, піднімаючи руки, махаючи або белькочучи.
Однорічна дитина вже має величезний шлях розвитку та набуває велику кількість навичок. Вона повинна реагувати на своє ім'я, обертатися у напрямку звуку, розуміти прості слова та реагувати на них, впізнавати знайомі голоси, мелодії, намагатися говорити перші слова. До дворічного віку малюк повинен називати предмети на малюнку або в оточенні, розуміти та використовувати безліч нових слів, виконувати прості вказівки: іди до мами, візьми ляльку тощо. В цьому віці дитина має ставити прості запитання та складати слова у прості речення, такі як «Мама на», «Дай банан». Але слід пам'ятати, що мовні навички дитина формує у спілкуванні. Якщо батьки заміняють спілкування гаджетами, якщо не промовляють слова разом з дитиною, не проговорюють назви предметів, не читають, то навіть дитина з гарним слухом не матиме певних мовних навичок, притаманних віку.
Цим дітям перевіряють слух методом поведінкової аудіометрії. Поведінкова аудіометрія – спостереження за реакціями, змінами поведінки при подачі звуку з застосуванням педіатричних ручних аудіометрів. Цей метод має суттєві недоліки. Реакція дитини на звук залежить від стану дитини: дитина не реагує на звук коли хоче спати, голодна, вередує. Також можливе проведення ОАЕ якщо дитина знаходиться у повному спокої.
В уяві багатьох батьків порушення слуху у дитини – це глухота. Проте існують різні ступені порушення слуху. При порушенні слуху можуть випадати деякі частоти, дитина чує, але перепитує, реагує на меншій відстані, відстає в мовному розвитку в порівнянні з однолітками.
Для перевірки слуху дітей від 7-8 місяців до 3 х років існує умовно-рефлекторний метод, який базується на виробленні умовних рефлексів у дитини на звукову стимуляцію.
Дітям від 3 років застосовується обстеження слуху за методом ігрової аудіометрії. Дітей спочатку вчать слухати звуки та реагувати на них за допомогою гри. Після того, як дитина розуміє завдання і здатна його виконувати, починають дослідження слуху.
Дітям шкільного віку проводиться аудіометрія. Пацієнт надягає навушники, через які подаються звуки різних частот від 250 до 8000 Гц з певним часовим інтервалом. Пацієнтом визначається мінімальний рівень звуку, про що він повідомляє будь-яким зручним способом: чи натискає кнопку, чи проговорює, чи піднімає іграшку. І жодне обстеження слуху у дитини неможливе без участі та допомоги батьків.
Маргарита Морозова, отоларинголог дитячий та сурдолог ЦСПД консультативної поліклініки КП «ПОКЛ ім. Скліфосовського»
Comments