(17 листопада відзначатиметься Всесвітній день передчасно народжених дітей)
Торік в Україні недоношеними народилося 20 тисяч немовлят. Їхня вага – від 500 грамів до одного кілограма. Найбільше ризикують не доносити малят мами, вагітні близнюками. У Міністерстві охорони здоров’я України аргументують, що це загальна світова тенденція. Таких малюків можна «виходити», над чим працюють медики і в нашій державі.
Центр спеціалізованої педіатричної допомоги Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради» унікальний тим, що тут було відкрито одне з перших в Україні відділень інтенсивного виходжування новонароджених. Відділення призначене саме для тих немовлят, які, поспішаючи з’явитися на світ, народжуються на кілька тижнів раніше, але не добирають ваги у лоні матері.
Завдяки вдосконаленню методів виходжування та розвитку реанімаційної служби й інтенсивної терапії в перинатальній медицині з використанням нових технологій, виживаємість недоношених дітей з низькою і екстремально низькою масою тіла при народженні постійно збільшується, саме ці діти значною мірою поповнюють контингент інвалідів з дитинства.
Частота інвалідізації недоношених малюків у 22 рази вища, ніж у дітей, народжених вчасно.
До найбільш серйозних захворювань передчасно народжених новонароджених малюків відноситься ретинопатія недоношених (РН), що часто призводить до інвалідизації дитини по зору з раннього віку. Це судинно-проліферативна патологія сітчастої оболонки ока, розвиток якої обумовлений анатомічною функціональною незрілістю очного яблука.
РН займає одне з головних місць у структурі дитячої інвалідності по зору та виявляється серед всіх недоношених дітей, які вижили, в 9-47% випадків, а серед глибоко недоношених – в 59-90% випадків. У дітей з масою тіла менше 800 г при народженні частота РН досягає більш 90%.
У розвитку РН важливе значення має комплекс чинників, що включають стан здоров’я майбутньої матері, наявні хронічні захворювання, виробничі шкідники, шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю), патологічний перебіг вагітності: пізній токсикоз, нефропатія та інші, що приводять до недоношування, ускладнений перебіг пологів; ступеню незрілості (чим менше строк гестації та маси тіла при народженні, тим вищий ризик); тяжкості соматичних захворювань (сепсис, внутрішньочеревна інфекція, крововилив в шлуночки та мозок, гідроцефалія); особливостей виходжування (тривалість штучної вентиляції легень).
У дитини, яка народилася передчасно, всі системи і органи є незрілими. Ця «загальна» незрілість (нервової, дихальної, імунної та інших систем) може стати джерелом різних проблем.
При народженні дитини з низькою масою тіла та ознаками незрілості лікувальні заходи спрямовані на збереження і поліпшення початкового стану здоров’я новонародженого.
Підтримуюча терапія передбачає, перш за все, створення комфортних умов адекватного температурного режиму і вологості повітря, спокою, правильного вигодовування, регулярного пиття, застосування щадних методів обстеження і лікування, що допомагає адаптації новонародженої дитини до умов навколишнього середовища, сприяє саморегуляції порушених обмінних процесів.
Недоношена дитина має недорозвинуті судини сітківки ока, вони ніби «зупинилися на половині шляху». Ті ділянки сітківки, до яких судини ще не доросли, називаються аваскулярними (дослівно – без судин). Самі по собі вони є небезпечними, і такій дитині необхідний лише догляд, оскільки у більшості випадків, очі «дозрівають», тобто судини розвиваються і досягають периферії сітківки. Відбувається це у перші 3-4 місяці життя, і надалі у дитини є всі шанси сформувати високий зір.
Але у частини дітей може початися неконтрольований ріст судин на межі нормальної та аваскулярної зон сітківки, розвивається патологічна тканина (фіброз склистого тіла). Це само по собі значно знижує зір (слабобачення, некореговане окулярами), але фіброз може викликати відшарування сітківки, що призведе майже до сліпоти. Описані зміни відповідають стадіям ретинопатії недоношених.
Початок захворювання припадає на 3-6 тиждень життя.
З метою профілактики ретинопатії найбільш важливим для недоношених дітей, що перенесли асфіксію, є попередження післяродового кисневого голодування, у зв’язку з чим за показаннями застосовується індивідуально дозована киснетерапія.
Подальше виходжування недоношених проводиться у відділенні інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених. На цьому етапі велике значення для ранньої діагностики ретинопатії недоношених є контроль офтальмолога.
Для цього виділяється група високого ризику по цій патології, куди включаються всі новонароджені немовлята з масою тіла при народженні нижче 1500г, гестаційним віком менше 32 тижнів, а також зріліші недоношені, які мають супутню неонатальну патологію або ті, що тривало знаходяться на киснетерапії.
Цілеспрямоване обстеження очного дна недоношеної дитини проводиться офтальмологом на 3-4 тижні життя, потім кожного тижня до зникнення симптомів захворювання, якщо такі були виявлені. При їх відсутності огляди необхідно повторювати кожні 2 тижні до тих пір, поки не відбудеться дозрівання сітківки.
При виявленні ретинопатії недоношених, дитина оглядається щотижня за наявності активної стадії захворювання для визначення своєчасної тактики лікування. При виявленні порогової (ІІІ+) стадії патологічного процесу показана екстрена лазерна або кріотерапія в умовах офтальмологічного стаціонару протягом 72 годин.
На базі НДСЛ «Охматдит» існує Центр ретинопатії недоношених, лікарі якого займаються діагностикою, своєчасним лікуванням і динамічним спостереженням дітей. За показаннями, в залежності від стадії захворювання, виконується лазерне та хірургічне лікування. Важливо підкреслити: чим раніше виявлено ознаки початку захворювання, тим більше шансів, що своєчасне лікування (лазерне, хірургічне) буде успішним.
Надалі передчасно народжені діти, віднесені до групи ризику недоношених, мають знаходитись під особливим спостереженням дільничного педіатра. Лікар забезпечує організацію диспансерного спостереження дитячого офтальмолога для поглибленого огляду зору по можливості в ранні терміни після виписки з відділення неонатальної патології.
І тому, батьки несуть відповідальність за здоров’я та зір своїх дітей. Їм потрібно слідувати всім рекомендаціям офтальмолога, вчасно з’являтися зі своєю дитиною на заплановане діагностичне обстеження і лікування. Адже це є особливо актуальним в перші два місяці життя передчасно народженої дитини.
Марина Білозерська, лікар-офтальмолог дитячий дитячої консультативної поліклініки Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського
Commentaires