11 грудня – Всесвітній день хворого на бронхіальну астму (БА)
Астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується генералізованою бронхообструкцією різного ступеня вираженості, що може бути частково або повністю зворотною та проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами.
Симптоми БА:
- епізодична задишка з утрудненням при видиху;
- кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні;
- епізодичні свистячі хрипи в легенях;
- повторна скованість грудної клітки.
ПРИЧИНИ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
Причини розвитку БА поділяються на «індуктори» та тригери.
«Індуктори» викликають алергічне запалення та пов’язані з ним звуження і гіперреактивність дихальних шляхів.
У якості індукторів БА виступають:
- побутові алергени, серед яких провідна роль належить кліщам домашнього пилу (Dermatophagoides pteronyssimus, farinae, microceras, Euroglyphus mainei), при чому алергенами є як тіло кліща, так і його секрети і екскрети;
- алергени тваринного походження: вовна, пух, пір’я, екскременти, слина тварин і комах;
- грибкові алергени: плісняві та дріжджові гриби (Alternaria, Aspergillus, Mucor, Candida, Penicillum, Cladosporium);
- пильцеві алергени трьох основних рослин: дерев, кущів, злаків та бур’янів;
- харчові алергени;
- лікарські препарати: антибіотики, вітаміни, нестероїдні протизапальні засоби;
- віруси і вакцини, (особливо АКДС);
- ксенобіотики: хром, нікель, марганець, формальдегід.
Тригери – провокують бронхоспазм та стимулюють загострення запалення.
Вони викликають реалізацію алергічного запалення у вигляді загострення астми, нападів ядухи, та у свою чергу поділяються на специфічні (алергенні) і неспецифічні (не алергенні).
До специфічних тригерів належить повторний контакт з алергеном.
До неспецифічних тригерів належать:
-респіраторні віруси, які пошкоджують миготливий епітелій слизової оболонки дихального тракту та підвищують її проникність для алергенів, що в свою чергу сприяє підвищенню бронхіальної реактивності;
- паразитарні інфекції (токсокароз), мікоплазми, легіонели, хламідії;
- забруднення атмосферного повітря окисом вуглецю, діоксидами сірки і азоту, металами, пилом, продуктами неповного згорання;
- полютанти приміщень: продукти життєдіяльності людини (аміак, оксид азоту і вуглецю, сірководень та інші), хімічні речовини та тверді часточки, що виділяються при використанні газових плит, печей, хімічні речовини, що виділяються сучасними будівельними та оздоблювальними матеріалами, системами кондиціювання повітря;
- тютюновий дим, який здійснює прямий токсичний і подразнюючий вплив на слизову оболонку дихальних шляхів,
- зміна метеоситуації: низька температура, висока вологість, падіння або підвищення атмосферного тиску;
- фізичне навантаження: зміна температури, вологи, осмолярності секрету дихальних шляхів в умовах гіпервентиляції може призводити до підвищення гіперреактивності бронхів та розвитку бронхоспазму («астма фізичного зусилля»);
- циркадні ритми з нічним максимумом утворення гістаміну, підвищенням чутливості бронхів до гістаміну та ацетилхоліну, тонусу парасимпатичної нервової системи та зниженням концентрації кортизолу в крові, температури тіла, показників вентиляції в зв’язку із зменшенням інспіраторної активності м’язів діафрагми під час фази швидкого сну («нічна астма»);
- гастроезофагальний рефлюкс;
- дисгормональні процеси – менопауза, фіброміома матки, гіпертиреоз;
- психо-емоційні фактори, які можуть провокувати розвиток бронхоспазму рефлекторно.
Тож, щоб знизити ризик розвитку бронхіальної астми та зменшити кількість загострень, важливо дотримуватися основних заходів профілактики.
Слід робити регулярне вологе прибирання і провітрювання приміщень. Варто обмежити використання побутової хімії, а під час прибирання застосовувати гумові рукавички та маску.
Дуже важливо щодня перебувати на свіжому повітрі не менше 30 хвилин на день та регулярно займатися фізичною активністю.
При перших підозрах на алергію – обов’язково зверніться до лікаря.
Ні в якому разі не слід займатися самолікуванням та перед прийомом будь-яких ліків потрібно порадитися з лікарем.
Лікар-терапевт КНП «Чутівська центральна лікарня» Аліна Власенко
Comments