ОСТЕОПОРОЗ У СУЧАСНОМУ ТЕМПІ ЖИТТЯ І ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

20 жовтня – Всесвітній день профілактики остеопорозу

Остеопороз – це системне захворювання скелета, що характеризується зниженням щільності кісткової тканини та порушенням її мікроархітектоніки, що призводить до підвищеної крихкості кісток і, як наслідок, до збільшення ризику переломів. Остеопороз може розвиватись безсимптомно протягом багатьох років, поки не станеться перший перелом.

Фактори ризику розвитку остеопорозу поділяються на немодифіковані (на які не можна вплинути) та модифіковані (на які можна вплинути):

Немодифіковані:

-  Стать (жінки страждають на остеопороз частіше за чоловіків). Жінки швидко втрачають кісткову масу у перші кілька років після менопаузи. Особливо, якщо менопауза настає у жінок до 45 років природним чином або після видалення матки і яєчників (хірургічна менопауза). Однак остеопороз може також вражати чоловіків, молодих жінок та дітей.

-   Вік старше 50 років (чим ви старше, тим ризик остеопорозу вищий).

-   Розмір тіла (тонка статура/низька маса тіла: ІМТ менше 18,5 кг/м2).

-  Зовнішність (білі та азіатські жінки – найвищий ризик, афроамериканські та іспаномовні жінки мають більш низький ризик).

- Сімейний анамнез (якщо у вашій сім’ї є родич, який страждає на остеопороз і має переломи кісток, ваш ризик теж збільшується).

Модифіковані:

- Статеві гормони (низький рівень естрогена за відсутності менструації як наслідок хірургічної або фізіологічної менопаузи може призвести до остеопорозу; низький рівень тестостерону може викликати остеопороз у чоловіків).

-   Розлади харчової поведінки, такі як анорексія або булімія.

-  Дієта з низьким вмістом кальцію і вітаміну D робить вас більш схильним до втрати кісткової тканини.

-    Прийом медикаментів (тривалий прийом стероїдних препаратів, гормонів щитоподібної залози, антикоагулянтів, протисудомних препаратів, діуретиків, цитостатиків та інших препаратів, підвищують ризик розвитку остеопорозу).

-  Відсутність фізичної активності, довготривалий ліжковий режим і, навпаки, надмірна фізична активність сприяють остеопорозу).

-   Куріння та зловживання алкоголем (цигарки та алкоголь негативно впливають не тільки на серце, легені та інші внутрішні органи, а й на кістки).

- Деякі захворювання – ендокринні: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, хвороба Кушинга; шлунково-кишкові: целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт (порушення всмоктування); ревматичні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак; захворювання нирок та печінки.

Діагностика остеопорозу ґрунтується на кількох методах:

- Денситометрія ( Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія DEXA/ДРА): це «золотий стандарт» для діагностики остеопорозу. Метод дозволяє виміряти мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у різних ділянках скелета (найчастіше стегновій кістці та поперековому відділі хребта) та оцінити ризик переломів.

-  Рентгенографія: дозволяє виявити переломи, але для діагностики остеопорозу як такого менш ефективна, оскільки значні зміни кісткової щільності стають помітними лише тоді, коли втрачено понад 30% кісткової маси.

-    Лабораторні дослідження (рівень кальцію та фосфору в крові і сечі; рівень вітаміну D, рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ); маркери кісткового ремоделювання (наприклад, лужна фосфатаза, остеокальцин).

-   Оцінка ризику переломів (FRAX): це інструмент, розроблений ВООЗ, який дозволяє оцінити 10-річний ризик великих остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки з урахуванням клінічних факторів ризику та МЩКТ.

Для попередження остеопорозу вже зараз необхідно виконувати профілактичні заходи, зокрема:

-  Регулярна фізична активність: дорослим слід займатись аеробною активністю помірної інтенсивності, наприклад їздою на велосипеді або швидкою ходьбою щонайменше 150 хв на тиждень, плаванням. Також важливо займатися вправами зі зміцнення м’язів 2 й більше разів на тиждень. Іноді рекомендують також танці, гру в теніс, ходьбу по сходинках, системні підйоми вантажів, скандинавську ходьбу.

-  Також стежте за своєю вагою. Це особливо важливо для жінок. Менструальні цикли часто припиняються у жінок з недостатньою вагою – через  неправильне харчування або надмірні фізичні вправи.

-  Адекватне харчування. Кальцій є дуже важливий для підтримки  здоров’я кісток, отримати його ви можете зі свого щоденного раціону. Рекомендовано вживати: свіжі овочі (капуста, шпинат, рукола, листя салату, базилік, ревінь), горіхи (особливо мигдаль). Насіння, сухофрукти (інжир), молочні продукти (твердий і домашній сир, тофу), нежирні йогурти  і молоко (зокрема й рослинне – із сої, мигдалю, рису). Обирайте продукцію зі зменшеним вмістом цукру або взагалі без нього. Фрукти, овочі, зернові містять інші мінерали, важливі для здоров’я кісток, такі як магній та фосфор. Не забувайте, що для кращого засвоєння кальцію нашому організму необхідний вітамін D, а також мікроелементи магній і фосфор. Вітамін D містить у жирній рибі (лососі, сардині, оселедці та скумбрії), яловичій печінці, яєчних жовтках.

-  Усунення таких ризик-факторів остеопорозу, як куріння, зловживання алкоголем і кавою, фізичні перевантаження.

-   Препарати кальцію та вітаміну D3 (за потреби). Важливо не займатись самолікуванням. Перед прийомом вітамінів та харчових добавок обов’язково  порадьтеся зі своїм лікарем!

Особливої уваги щодо профілактики остеопорозу потребують такі періоди, як вагітність, годування груддю, пременопауза, менопауза, тривала іммобілізація, періоди прийому кількох медикаментів і хронічні запальні аутоімунні захворювання.

Життя з остеопорозом не має бути довічним покаранням. Існують ліки та зміна способу життя, які допоможуть вам керувати остеопорозом.

Обов’язково читайте і запитуйте свого лікаря про нові рекомендації щодо життя з остеопорозом: про сучасні й ефективні ліки з урахуванням особливостей вашого організму, про дієтичні рекомендації та фізичні вправи при остеопорозі. На сьогоднішній день існує ефективне лікування, яке призначає лікар після відповідного обстеження (не займайтесь самолікуванням!). Найпоширеніші препарати: деносумаб, бісфосфонати, селективні модулятори естрогенових рецепторів (СМЕР), замісна гормональна терапія, анаболічні препарати, препарати комбінованої дії.

І, головне, не припиняйте лікування самостійно, бо терапія ефективна лише за умов її отримання у відповідності до рекомендацій. Так, близько половини людей припиняють своє лікування через рік. Тут важлива підтримка як лікарів, так і родини, а також усвідомлення своєї хвороби та її наслідків без своєчасного лікування.

Отже, всього 4 аспекти лікування: запобігайте падінням; виконуйте призначення лікаря та дотримуйтесь харчових рекомендацій; тонізуйте м’язи; гармонізуйте фізичний стан, і ви зможете насолоджуватися активним життям!

Дарина Одиноченко, лікар-ревматолог обласного лікувально-діагностичного ревматологічного центру КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»