ОДОНТОГЕННИЙ ПЕРІОСТИТ ЩЕЛЕП У ДІТЕЙ

Одним із найчастіших захворювань, що зустрічаються на амбулаторному прийомі у хірурга-стоматолога, є одонтогенні (остеогенні) періостити.

Періост – це оболонка, яка покриває кістку щелепи. Вона багата на нерви та кровоносні судини.

Остеогенні періостити щелеп – це запалення, яке відбувається на поверхні кістки щелепи.

За даними Л.В. Харькова, діти з цією патологією складають 3,3%. Клінічні прояви та перебіг періоститу щелеп різноманітні і залежать від локалізації запального процесу, віку дитини, реактивності організму, типу запальної реакції та вірулентності мікрофлори.

Періостити щелеп класифікують за шляхом проникнення та перебігом. За шляхом проникнення розділяють на одонтогенні та неодонтогенні, за перебігом – на гострі та хронічні. В свою чергу гострі поділяються на серозні та гнійні, а хронічні –на прості, осифікуючі та рарефікуючі.   

Важливо своєчасно помітити захворювання і почати лікування, щоб уникнути ускладнень.

Причинами остеогенних періоститів є інфекція, яка потрапляє в кісткову оболонку щелепи. Це може статися через травми, коли кістка пошкоджена, або через хвороби зубів, наприклад, ускладнення карієсу, яке може викликати запалення. Інфекція може потрапити в періост через кров або лімфу, спричиняючи запалення в тканинах.

Найбільш поширеними симптомами гострого остеогенного періоститу є:

1. Біль і набряк в області щелепи, який може посилюватися, якщо натискати на уражену ділянку.

2. Підвищена температура тіла, що свідчить про запалення.

3. Проблеми з жуванням, оскільки біль у щелепі ускладнює їжу.

4. Загальне погіршення самопочуття – дитина стає млявою, часто скаржиться на біль на обличчі.

5. Зміни у зовнішньому вигляді обличчя – асиметрія через набряк або гній.

У хронічній формі симптоми можуть бути менш вираженими, але захворювання все одно потребує лікування, оскільки періодично можуть відбуватися загострення.

Щоб підтвердити діагноз остеогенного періоститу, лікар зазвичай починає з огляду. Він перевіряє наявність каріозних порожнин, болючих ділянок, набряків і змін у вигляді обличчя. Для встановлення діагнозу роблять рентген, щоб побачити, чи є зміни в кістці щелепи. Іноді потрібно зробити комп’ютерну томографію (КТ), щоб детальніше оцінити стан. Також можуть бути призначені аналізи крові, щоб дізнатися, чи є ознаки запалення, та бактеріологічний посів, щоб визначити, яка інфекція викликає запалення.

Незважаючи на те, що одонтогенні періостити мають типові загальні та місцеві ознаки, помилки в його діагностуванні складають до 15%. Тому вважаємо за потрібне проводити диференційну діагностику з гострим гнійним, загостренням хронічного періодонтиту, гострим остеомієлітом, одонтогенними абсцесами та флегмонами, гострим лімфаденітом, нагноєнням кіст щелеп, а за локалізації процесу на верхній щелепі – і з гострим гайморитом.

Лікування залежить від того, як важко протікає захворювання.

У разі гострого періоститу потрібно:

1.      Хірургічне втручання – видалення причинного тимчасового зуба або ендодонтичне втручання, яке поєднується з проведенням послаблюючого розтину в ділянці патологічного процесу.

2.      Медикаментозна терапія: антибіотики, протизапальні засоби, антигістамінні, вітаміни.

3.      Фізіотерапія ‒ УВЧ  або електрофорез.

Якщо захворювання хронічне, починають з усунення причинного фактора, видаляють осифіковану ділянку періосту і кісткові напластування. Призначають медикаментозне лікування: антимікробні, гіпосенсибілізуючі, вітамінні препарати, імунокоректори, симптоматичне лікування, фізіотерапію. Реабілітація може бути довготривалою, з постійним контролем стану. Важливо запобігати рецидивам і регулярно спостерігатися у лікаря.

Якщо лікування почати вчасно, прогноз для дитини зазвичай сприятливий. Однак, якщо не лікувати періостит, можуть виникнути серйозні ускладнення. Наприклад, інфекція може поширитися на кістки (остеомієліт), що призведе до серйозних проблем з кісткою щелепи. Також можливі деформації щелепи, що потребують хірургічного втручання для відновлення нормального вигляду і функції.

Остеогенні періостити щелеп у дітей – це серйозні запальні процеси, що вимагають швидкої та кваліфікованої медичної допомоги. Своєчасне виявлення захворювання, правильна діагностика та адекватне лікування дозволяють значно знизити ризик ускладнень та зберегти функцію щелепи. Тому важливо вчасно звертатися до стоматолога на профілактичні огляди.

Олена Мінькова, лікар-стоматолог-хірург, дитяче поліклінічне стоматологічне відділення КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»