top of page
cgzpoltava

НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ



14 лютого – Міжнародний день поінформованості про вади серця

Серцево-судинні захворювання вже не перший рік очолюють рейтинг серед причин захворюваності населення не тільки України, а й усього світу. Велику частку в структурі серцево-судинної захворюваності займають вади серця. Такі вади у світі мають близько 100 мільйонів осіб.

Вада серця – це аномальний стан серця, при якому спостерігаються порушення роботи клапанного апарату або його стінок. Клапани забезпечують правильну роботу серця і запобігають зворотному потоку крові. Якщо клапани не виконують свою функцію, потік крові в самому серці й у кровоносній системі порушується, що тягне за собою розвиток інших серцевих патологій. Як можна зрозуміти з назви, набуті вади можуть виникати протягом усього життя.

Вади серця можуть вражати будь-які з клапанів серця:

·             двостулковий (між лівим передсердям та лівим шлуночком);

·             легеневий (між правим шлуночком та легеневим стовбуром);

·             аортальний (між лівим шлуночком та аортою);

·             тристулковий (між правим передсердям та правим шлуночком).

Виділяють два основних варіанти клапанних вад – недостатність та стеноз.

Стеноз – це звуження отвору клапану, що перешкоджає нормальному току крові. Недостатність – це порушення функції клапану, при якому кров надходить у зворотному напрямку при кожному серцевому скорочені.

У виникненні набутих вад серця головну роль відіграє ендокардит (запалення внутрішньої оболонки серця – ендокарду), особливо ревматичному. Рідше причиною виникнення може стати інфекційний ендокардит, атеросклероз, сифіліс або дифузні захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, склеродермія, системний червоний вівчак). На ревматичні причини розвитку набутих вад серця припадає близько 90% випадків.

У результаті перенесеного ревмокардиту стулки клапанів перестають повноцінно виконувати свою функцію, що призводить до порушень і розвитку серцевої недостатності.

При інфекційних чинниках клапани серця вражаються бактеріями та вірусами, в результаті чого розвивається запалення, порушується функція клапанів та розвивається серцева недостатність.

При набутих вадах серце, як правило, не болить. Проте розвивається та прогресує серцева недостатність, що проявляється різноманітною клінічною картиною, однак, найчастіше це поява задишки та набряків.

Але можна також відмітити інші симптоми, при яких варто звернутися до лікаря-кардіолога:

·             прискорене серцебиття;

·             виражена слабкість;

·             біль у грудях;

·             запаморочення або втрата свідомості;

·             швидка стомлюваність;

·             збільшення ваги, викликане затримкою рідини;

·             підвищення температури тіла (при інфекційному ендокардиті).

Діагностика деяких вад серця не становить суттєвої проблеми, для їх виявлення достатньо звичайного огляду лікаря, на якому аускультативно (вислуховування) можна встановити наявність патології клапанів.

Однак, для остаточної постановки вірного діагнозу необхідні підтверджуючі результати інструментальних методів дослідження. Серед них використовують:

·             електрокардіограму – це метод графічної реєстрації електричної активності серця, за допомогою якої можна побачити порушення серцевого ритму та припустити недостатність кровообігу;

·             ехокардіоскопія (ультразвукове дослідження серця) – дозволяє побачити структуру серця, стан його стінок та камер, дослідити структуру та функціональну здатність клапанів, швидкість і напрямок кровоточу;

·             рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини – дозволяє виявити ознаки застою рідини в легенях, оцінити розміри серця, уточнити вид вади.

Єдиним ефективним методом лікування набутих вад серця є оперативне втручання, в основі якого – пластика або заміна уражених клапанів. Медикаментозно вилікувати ваду серця неможливо. Ліки можуть лише полегшити симптоми серцевої недостатності чи інших супутніх станів. Хірургічне лікування пацієнтів із клапанними вадами серця, незважаючи на досягнуті успіхи в цій царині і широке її висвітлення в науковій літературі протягом останніх 50 років, було і залишається актуальною проблемою сучасної медицини.

Існує кілька варіантів оперативного лікування вад серця.

Пластика власного клапану пацієнта – це клапанозберігаюча операція, при якій виконується реконструкція патологічно зміненого клапана з власної серцевої тканини пацієнта;

Встановлення механічного протезу. Механічні протези надійні та довговічні: вони служать пацієнтам по 30, 40, 50 років. Недоліком механічних клапанів є необхідність пожиттєвого прийому антикоагулянтів (препаратів, що розріджують кров);

Альтернативним варіантом вважається використання біологічних протезів – це протези, що виготовлені з живих тканин. Біологічні протези за своєю структурою максимально наближені до природніх, вони створюють мінімальний опір кровотоку, тому прийом антикоагулянтів при встановленні біологічних клапанів триває до 6 місяців. Мінусом біологічних клапанів є їх недовговічність. Термін їх служби складає 8-15 років, тому такі клапани ставлять переважно пацієнтам літнього віку. Якщо сильною стороною механічних протезів насамперед є їх довговічність, то для біоклапанів – це кращі гемодинамічні характеристики, що забезпечують вищу якість життя, а також уникнення недоліків механічних протезів: тромбозу, тромбоемболічних ускладнень, підвищеного градієнта на протезі у випадку вузького аортального кільця, необхідності довічного приймання антикоагулянтів і пов’язаних з ними кровотеч. Вибір між біологічним та механічним клапанами роблять спільно хірург та пацієнт.

TAVI (трансаортальна імплантація клапана), стає найпопулярнішим у світі хірургічним втручанням при патології аортального клапана. Новий клапан просувають до серця по стегновій артерії. Після установки цей клапан розкриває пелюстки та замінює старий клапан.

Сьогоднішній етап розвитку біопротезування в кардіохірургії отримав несподіваний стимул із боку інвазивних кардіологів і безпосередньо пов’язаний із застосування безшовних біопротезів типу Perceval, які самостійно розправляються в корені аорти.

Число процедур TAVI прогресивно зростає в Європі, а перелік показань до її застосування стрімко розширяється. Сьогодні він охоплює не лише літніх пацієнтів, обтяжених низкою супутніх захворювань, а й тих хворих, яких ми вважаємо сприятливими кандидатами для заміни клапана в щоденній клінічній практиці.

Проте є всі підстави вважати, що можливості стентових біопротезів ще не вичерпані. На заваді ширшого застосування біоклапанів стоїть не лише притаманна їм відносна недовговічність, але й відсутність чітко окреслених показань та протипоказань до їх імплантації. Навіть у найновіших європейських кардіологічних і кардіохірургічних рекомендаціях стосовно клапанних вад серця з 2017 року вибір біологічного протеза базується не стільки на таких зрозумілих параметрах як вік, стать, небезпеки чи протипоказання до приймання антикоагулянтів, а дедалі більше ставиться у залежність від таких важко окреслених особистісних факторів як професія, стиль життя і, зрештою, бажання самого хворого.

Завдяки розвитку науки та медичних технологій, підвищення кваліфікації медичних працівників, операції по заміні клапанів стали безпечними та доступнішими, їх роблять навіть людям дуже похилого віку. Тому не варто боятися та відкладати рішення про проведення оперативного втручання, якщо є показання до нього.

Євгеній Черкун , лікар-хірург серцево-судинний КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради»

 

0 переглядів0 коментарів

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page