ЛІКАР-НЕФРОЛОГ – ПРО РОЛЬ НИРОК У ЗДОРОВ’Ї ЛЮДИНИ

27 березня – День нефролога

Нирки виконують дуже важливі функції в організмі людини. Цей орган  пов’язаний з виведенням продуктів життєдіяльності, надлишкової рідини, медикаментів та токсинів. Нирки виділяють важливі гормони, необхідні для регуляції артеріального тиску та вироблення еритроцитів, сприяють підтримці здоров’я кісток. При хронічній нирковій недостатності виникає порушення роботи всіх органів та систем.

Хронічна хвороба нирок (ХХН) належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності. На початкових стадіях вона може ніяк не проявлятись і не впливати на самопочуття людини. Але виражене порушення функції нирок запускає каскад патологічних змін, що призводять до розвитку артеріальної гіпертензії, ураженню серця, судин, кісток, появи набряків та підвищення розвитку таких важких захворювань як інфаркт міокарда та інсульт.

Якщо всі хвороби нирок об’єднати під назвою ХХН, то вона наявна в 12% населення України. Однак діагностика ХХН досі здійснюється на недостатньо високому рівні. Поширеність ХХН у світі становить 10-16% від загальної чисельності населення і сягає 30% у осіб похилого віку.

З кожним роком зростає кількість пацієнтів, які мають основне або супутнє захворювання, при якому відбувається ураження нирок. Клінічна картина часто буває стертою, пацієнт вчасно не звертається за допомогою, тому, на жаль,  максимально зберегти функцію нирок не вдається.

Ретельний контроль та корекція таких захворювань як гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит, полікістоз нирок, попереджує розвиток ХХН. У випадку виявлення ХХН необхідне обов’язкове спостереження у нефролога, адже це дозволить корегувати стан пацієнта на ранніх стадіях хвороби та своєчасно розпочати замісну ниркову терапію (ЗНТ), за її потреби. Це може продовжити життя без або з мінімальними проявами уремії та забезпечити його задовільну якість.

Серед причин розвитку ХХН, згідно Національного реєстру хворих на ХХН, у 2013 році основною нозологічною формою був хронічний пієлонефрит – 65,86% усіх пацієнтів, діабетична нефропатія – 11,48%, гіпертензивна нефропатія – 6,6%, хронічний гломерулонефрит – 8,06%, полікістоз нирок – 1,87%, інші нозології – 5,75%. Згідно світової практики основними нозологічними причинами ХХН є гіпертонічна хвороба та діабетична нефропатія. Крім цього, досить часто порушення роботи нирок виникає внаслідок зловживання анальгетиками (НПЗП), «захоплення» харчовими добавками, дії токсинів, аутоімунні порушення.

Нефропротекція – комплекс різних заходів, що включають використання медикаментозних засобів, дієту та модифікацію способу життя, які спрямовані на збереження функції нирок. Нефропротекційні заходи обов'язкові при захворюваннях нирок, серцево-судинних захворюваннях (включаючи артеріальну гіпертензію), дисліпідеміях, цукровому діабеті, а також при деяких інших захворюваннях з метою запобігання або гальмування наростання хронічної ниркової недостатності, що призводить до повної втрати функції нирок  та необхідності діалізу або трансплантації нирок.

У зв'язку з цим розглянемо питання профілактики ХХН.

Ключовим фактором у збереженні функції нирок є контроль артеріального тиску. Необхідно наголосити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії потрібно приймати постійно, згідно рекомендацій лікаря. Не можна припиняти їх прийом самостійно, не порадившись з  лікарем, адже це може мати негативні наслідки для життя та здоров’я пацієнта. Рівень АТ повинен не перевищувати 140/90 мм.рт.ст, а при цукровому діабеті <130/80 мм.рт.ст. В експериментах та на практиці доведено, що найкращими препаратами, які мають нефропротекторну дію, є інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) та блокатори ангіотензинових рецепторів (БАР).

Дуже важливим є досягнення цільового рівня глюкози у крові  при ЦД за допомогою медикаментозної терапії, що включає інсулінотерапію та прийом пероральних цукрознижуючих препаратів, а також дотримання режиму харчування, фізичних навантажень, підтримання оптимальної маси тіла. Глікований гемоглобін повинен становити <7%.  

Необхідно також слідкувати за рівнем холестерину в крові, який не має перевищувати 5,0 ммоль/л. Для зменшення його рівня в крові використовують статини. Це допоможе запобігти прогресуванню атеросклерозу, який призводить до розвитку інфаркту міокарда та інсульту.

Важливим є вживання достатньої кількості рідини, а саме  -40 мл/кг/добу (2-2,5л/добу). При зменшенні виділення сечі та розвитку термінальних стадій ХХН необхідно обов’язково контролювати водний баланс (об’єм спожитої та виділеної рідини).

Не слід досолювати готові страви, адже зменшення в раціоні солі знижує рівень систолічного АТ на 4-6 мм.рт.ст. та діастолічного на 2-3 мм. рт. ст.

Припинення куріння є необхідним з метою профілактики прогресування атеросклерозу. Це абсолютно доведений факт, адже під впливом нікотину прискорюється пульс, виникає спазм судин та підвищується АТ. Це саме стосується вживання алкоголю. Допустимі дози для практично здорових чоловіків – не більше 20 мл на добу (у перерахунку на етанол), а для жінок – вдвічі менше.

Фізична активність сприяє зменшенню АТ, нормалізації маси тіла, тренує серцево-судинну систему та м’язи, сприяє зниженню психоемоційного напруження.  Необхідно поставити собі за мету 30-45 хвилин ходьби щодня або хоча б декілька днів на тиждень.

Слід дотримуватися збалансованої за складом та оптимальної за калорійністю дієти, що містить достатню кількість фруктів та овочів (рекомендована ВООЗ норма складає не менше 400 г на добу), зменшити в раціоні кількість жирів тваринного походження, трансжирів, цукру та солодощів. Починаючи з третьої стадії ХХН слід обмежити споживання білкових продуктів до 1 г/кг/добу, при ХХН четвертої стадії до 0,8 г/кг/добу, а при ХХН п’ятої стадії до 0,6 г/кг/добу (після початку ЗНТ ці обмеження знімаються). Також в такому випадку слід обмежити вживання продуктів, багатих на калій та фосфор, що запобігатиме порушенню роботи серця, ураженню судин та кісток.

Запорукою вчасної діагностики ХХН є проведення регулярних медичних обстежень, що дасть той самий дорогоцінний час для того, щоб вчасно розпочати необхідне лікування, провести корекцію вже наявних порушень та максимально зберегти функцію нирок.

Зміна стилю життя вимагатиме постійних зусиль, адже звички формувались протягом багатьох років, і позбавитись від них одразу не вийде. Необхідно ставити перед собою реалістичні цілі, йти до них крок за кроком, адже головною метою такого важкого шляху є збереження здоров’я та щасливе життя!

Лілія Костюк, лікар-нефролог Центру нефрології та діалізу ВГД№1, КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського  Полтавської обласної ради»