2 жовтня – День уролога
Камені в нирках – патологія, про яку людина може навіть не здогадуватися до перших симптомів, наприклад, нападів ниркової коліки і болю в області попереку.
При невеликих розмірах каменів захворювання може тривалий час не проявляти ніяких симптомів, але при їх збільшенні симптоматика наростає.
Згідно зі статистичними даними сечокам'яна хвороба діагностується приблизно у кожної десятої людини. В останні роки спостерігається тенденція до розвитку цієї патології не тільки у дорослих, але й у дітей.
Причини виникнення сечокам’яної хвороби поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні.
Зовнішні чинники
Жаркий клімат, який сприяє підвищеному потовиділенню та зневодненню організму. Людина повинна випивати до 2 літрів рідини на добу.
Недостатнє надходження в організм вітамінів А та D.
Вживання жорсткої питної води з високим вмістом солей кальцію, магнію.
Прийом деяких медикаментів (сульфаніламіди, аскорбінова кислота).
Характер харчування: переважання в раціоні гострої, кислої, жирної, солоної їжі.
Окремі харчові продукти можуть провокувати утворення тих чи інших каменів в нирках. Причини виникнення, наприклад, фосфатних каменів можуть ховатися в надлишку в раціоні молочних продуктів, міцного чаю, кави, шоколаду, какао. Якщо це оксалатні камені в нирках, причини виникнення можуть бути пов’язані із вживанням щавлю, салату, петрушки, кропу, буряку, цитрусових, какао, шоколаду. Утворення уратних каменів можуть провокувати жирне м'ясо, птиця і риба, субпродукти, надлишок тваринного жиру, бобові та міцний алкоголь.
Внутрішні чинники
Гіперфункція паращитоподібних залоз — гіперпаратиреоз.
Порушення функції щитоподібної залози, гіпофіза.
Захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба, хвороба Крона, коліти).
Остеопороз, остеомієліт, травми кісток, які ведуть до порушень мінерального обміну та стають причиною виникнення каменів.
Вроджені або набуті ензимопатії.
Генетична схильність.
Причиною виникнення каменів можуть бути інфекційні та запальні захворювання сечостатевої системи.
Аномалії розвитку сечової системи.
Як розпізнати сечокам’яну хворобу? Які симптоми сигналізують хворобу?
Біль у поперековій ділянці – один з найбільш поширених симптомів захворювання.
Гематурія (наявність домішки крові в сечі).
Піурія ( наявність гною в сечі).
Лікуванням сечокам’яної хвороби займається лікар-уролог. Збирає дані історії життя, спадковість, наявність супутніх захворювань, скарги. Проводить огляд пацієнта, при якому може визначатися позитивний симптом Пастернацького. Призначає лабораторні дослідження, УЗД органів сечовидільної системи, який можна використовувати неодноразово для динамічного контролю в процесі лікування.
За потреби фахівець проводить рентгенологічне дослідження, мультиспіральну комп’ютерну томографію, яка дозволяє візуалізувати камінь, підрахувати його щільність, обсяг, побачити архітектоніку сечової системи, стан навколишніх тканин. При необхідності можливо виконати 3D-реконструкцію.
Після отримання результатів обстеження уролог визначає тактику лікування в конкретному випадку.
Урологи мають великий арсенал методів лікування:
· медикаментозне лікування, спрямоване на самостійне відходження каменю або його розчинення;
· відкриті хірургічні втручання;
· дистанційна ударно-хвильова літотрипсія;
· лазерна контактна літотрипсія.
До недавнього часу відкриті хірургічні операції при СКХ були провідним методом. У зв’язку з розвитком медичної техніки ці оперативні втручання відійшли на другорядний план. В сучасній урології перевага надається малоінвазивним (без розтину шкіри та підшкірної клітковини ) методам хірургічного лікування, таким як дистанційна ударно-хвильова літотрипсія, контактна лазерна літотрипсія.
Всі ці методи є взаємодоповнюючими і кожному хворому з каменем певного розташування та щільності підбирають індивідуальний метод лікування.
Бажаємо міцного здоров’я!
Сергій Супруненко, доцент кафедри хірургії №2 ПДМУ, лікар-уролог
Comments