28 травня- Міжнародний день здоров’я жінок
Здорова жінка – це здорові діти. Тому збереження здоров’я та створення максимальних можливостей для щасливого життя кожної жінки, кожної родини є дуже важливим для суспільства загалом.
У житті жінки виділяють кілька фізіологічних етапів:
– період статевої зрілості (18-45 років);
– пре менопауза (з 46 років до менопаузи – останньої менструації);
– пери менопауза (1-2 роки після менопаузи);
– пост менопауза (після пери менопаузи до смерті жінки).
Для кожного вікового періоду характерні певні гінекологічні захворювання. Головним завданням, спрямованим на збереження здоров’я і життя жінки, є рання діагностика злоякісних захворювань жіночих статевих органів.
Причини, що сприяють появі і розвитку раку жіночих статевих органів
Незважаючи на високі адаптаційні здатності жіночого організму, протягом останніх десятиліть спостерігається неухильне зростання кількості гінекологічних захворювань, пов’язаних із порушенням функції репродуктивної системи. Ці захворювання – відповідь організму жінки на неспецифічні патогенні чинники навколишнього середовища. Найбільш часто порушення функції репродуктивної системи зустрічаються в періоді статевої зрілості (18-45 років). У цій віковій групі хворі з запальними захворюваннями статевих органів складають 60-65% від загальної кількості пацієнток, які звернулися до жіночої консультації.
Збільшення кількості запальних захворювань статевих органів жінок є наслідком зростаючої міграції населення, урбанізації, зміни статевої поведінки молоді, проституції.
Несвоєчасне виявлення та лікування запальних захворювань статевих органів призводить до хронізації процесу і є причиною безпліддя, позаматкової вагітності, тазових болів, що заподіюють страждання і інвалідизацію жінок у віці соціальної активності.
Пологові травми, захворювання що передаються статевим шляхом, хімічні та фізичні фактори, що застосовуються для контрацепції, вікові й гормональні зрушення, захворювання залоз внутрішньої секреції відіграють важливу роль у виникненні передпухлинних захворювань шийки матки в період статевої зрілості і пре менопаузи. Періоди статевого дозрівання, пре менопаузи відзначаються схильністю до розвитку гіперпластичних процесів ендометрію. Патологічні проліферативні зміни слизової оболонки тіла матки відносяться до одного з найпоширеніших гінекологічних захворювань. Гіперпластичні процеси ендометрію можуть виникати самостійно або поєднуватися з іншою патологією (міома матки, ендометріоз, пухлини яєчника).
Міома матки – найпоширеніше доброякісне пухлиноподібне утворення з гладком’язових елементів . Зустрічається у 20% жінок, старше 30 років, та до 40% у жінок віком старше 40 років. Останнім часом стали виявляти і у більш молодих жінок (25-30 років). Кровотеча в менопаузі (посткліматична кровотеча) – досить частий симптом, із приводу якого жінка звертається до лікаря. Це порушення вимагає вельми серйозної уваги, оскільки у значної частини жінок воно може бути пов’язане з наявністю злоякісної пухлини (шийки матки, тіла матки, піхви або вульви), а також у разі непухлинних захворювань цих відділів (ерозія шийки матки, виступаючі поліпи шийного каналу, атрофічні кольпіти). Якщо в цей період лікар не проводить повного обстеження жінки або жінка не звертається до лікаря, це може призвести до запізнілої діагностики злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Особливо важливим питанням є подальша доля жінок, у яких після обстеження була виключена наявність злоякісної пухлини. Такі жінки, як і ті, що вже мають тривалий термін вікової аменореї (відсутність місячних), повинні перебувати на диспансерному обліку в жіночих консультаціях.
Звертатися до лікаря потрібно не тоді, коли втрата крові обчислюватиметься літрами, а коли станеться перше кровомазання або з’явиться кров під час чи після статевого акту.
Що повинна знати кожна жінка, щоб уберегти себе від злоякісних захворювань жіночих статевих органів.
Одним із передракових захворювань жіночих статевих органів є дисплазія шийки матки (ДШМ), що практично не має типових клінічних ознак та почасти протікає без виражених симптомів. Зазвичай вона виникає на тлі існуючих патологічних процесів. У деяких хворих дисплазія існує на малозміненій шийці матки і виявляється тільки під час кольпоскопії. Дисплазії можуть існувати тривалий час. У разі важкої дисплазії існує ризик виникнення раку шийки матки. Якщо жінка навіть 1 раз на рік буде профілактично відвідувати жіночу консультацію, у неї ніколи не буде раку шийки матки.
Аналогічні порушення ендокринного і обмінного характеру мають місце і у жінок з передпухлинною патологією яєчників, тобто жінки з порушеною функцією яєчників, які не жили статевим життям, не вагітніли або вагітніли, але не народжували, та жінки з ранньою менопаузою. Їх доцільно відносити до групи ризику по виникненню раку яєчників.
До цієї ж групи слід включати жінок, які лікувалися в минулому з приводу раку молочної залози і товстої кишки, а також осіб з родин, у яких зареєстровані спадкові фактори (наявність випадків раку яєчників в сім’ї).
Чи можливо попередити виникнення злоякісних пухлин жіночих статевих органів ?
Кожна жінка повинна знати, що злоякісні пухлини жіночих статевих органів виникають на тлі передракових станів цих органів і мають тривалий період переходу хронічного захворювання в рак. Тому у кожної жінки є час попередити його виникнення. Чекати на появу ранніх симптомів злоякісних новоутворень жіночих статевих органів не треба – їх немає, є тільки симптоми гострого або хронічного захворювання жіночих статевих органів, про які ви прочитали в цій замітці.
Пам’ятайте, що для попередження злоякісних пухлин жіночих статевих органів ви повинні не менш 1 разу на рік відвідати гінеколога і провести УЗД за місцем проживання. У разі необхідності лікар встановить інші терміни. Ви можете взяти направлення у лікаря гінеколога з вашої жіночої консультації та отримати консультацію у онкогінеколога міського (обласного) онкологічного диспансеру.
Сучасні методи діагностики передракових і ракових захворювань жіночих статевих органів
1. Під час кожного відвідування гінеколога повинне проводитись цитологічне дослідження мазків з жіночих статевих органів на “атипові” клітини і жінка повинна знати про них.
2. Кольпоскопія – мікроскопічне дослідження шийки матки – з метою виявлення мікроскопічних змін слизової шийки матки.
3. УЗД (ультразвукове дослідження) жіночих статевих органів, особливо яєчників та тіла матки.
4. Мамографія.
В результаті численних наукових досліджень було виділено певний комплекс різнорідних чинників (ендогенних, екзогенних), для яких зв’язок з ризиком розвитку раку був підтверджений, так названих чинників ризику захворювань.
До їх переліку можна віднести: стан або захворювання жіночих статевих органів, що сприяють розвитку злоякісних новоутворень, спадкові фактори, хронічні психологічні стреси, дієта з високим вмістом жирів і вуглеводів, низька фізична активність; опромінення, високий соціально-економічний рівень, холодний клімат.
Оксана Пендус, лікар акушер-гінеколог КНП «Чутівська ЦЛ»
Comments