13 січня відзначається Міжнародний день боротьби з депресією.
Депресія є серйозним захворюванням, яке потребує професійного лікування та вимагає неабиякої уваги зі сторони світової спільноти. Щоб покращити обізнаність суспільства та наголосити на основних проблемах, з якими стикаються люди у відчаї, цього дня активісти проводять особливі просвітницькі заходи.
Що таке депресія? Депресія (від лат. depressio – пригнічення) – у психології афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, змінами мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальною пасивністю поведінки. Суб'єктивно людина відчуває насамперед важкі болісні емоції та переживання – пригніченість, тугу, розпач. Потяги, мотиви, вольова активність є різко зниженими.
Втім, існує й простіше визначення цього поняття. Так, депресію можна визначити, як захворювання емоційної сфери, головним проявом якого є стійке зниження та пригнічення настрою, що супроводжується спадом загального рівня активності.
Депресія має свою ендогенну основу у вигляді певних порушень механізмів нейромедіації, зокрема серотонінової, норадреанлінової та дофамінової.
Розрізняють:
· функціональні стани депресії, які можливі в здорових людей у рамках нормального психічного функціонування;
· депресію патологічну – один з основних психіатричних синдромів.
Це захворювання може впливати на дорослих, підлітків, дітей і триває від кількох тижнів до років.
Науковці не мають відповіді щодо конкретних причин, які стимулюють депресію. Існує багато можливих чинників, що впливають на появу перших симптомів. Серед деяких факторів можна виділити наступні:
· генетичні особливості;
· зміни в рівнях нейромедіаторів мозку;
· фактори середовища (травма, відсутність соціальної підтримки тощо);
· додаткові умови, у тому числі біполярний розлад.
Депресія має симптоми, що охоплюють п’ять функціональних областей: емоційну, мотиваційну, поведінкову, когнітивну та фізичну. Розглянемо особливості кожної сторони:
· емоційні симптоми: пригніченість, туга, відчуття спустошення та загальне пригнічення, відсутність позитивних емоцій, збільшення рівня тривожності, гнів або збудження, плаксивість;
· мотиваційні симптоми: відсутність у себе стійкої мотивації щось робити, відсутність ініціативності у звичних діях, примус індивіда на здійснення буденних завдань, таких як харчування чи похід на роботу;
· поведінкові симптоми: менша активність та продуктивність, бажання залишатись наодинці, сповільненість рухів та мови;
· когнітивні симптоми: низька самооцінка, почуття провини, песимізм, схильність до суїцидальних думок, нежостатнє фіксування на своїх успіхах і досягненнях;
· фізичні симптоми: головні болі, розлади травлення, запаморочення і загальне нездужання, слабкість, втрата апетиту та порушення сну.
Попри те, що ліків проти депресії не існує, є ефективні методи, що допомагають одужати. При цьому лікування захворювання на ранніх стадіях супроводжується більшим успіхом. Після курсу терапії деякі люди більше ніколи не відчувають депресію, в інших же рецидиви можуть продовжуватися.
Війна в Україні суттєво вплинула на психологічний та емоційний стани громадян. За оцінками експертів, кожен четвертий українець може страждати від проблем із психічним здоров’ям, відчувати депресію, тривогу. І це не дивно, адже за роки війни українці переживають чимало важких потрясінь та стресових подій. Кількість людей, які мають виражену чи приховану депресію зростає. Зараз надважливо позбутися страху говорити про свої емоції та звертатися до лікарів у разі потреби.
Колись ментальні проблеми ігнорувалися, вважалися чимось незначним, другорядним, але сьогодні турботу про себе слід ставити на перше місце. Важливо досліджувати проблему, спілкуватися зі спеціалістами та обговорювати питання, які вас хвилюють. Такі дні, як Міжнародний день боротьби з депресією, сприяють проінформованості населення та допомагають людям знайти правильний шлях розв`язання внутрішніх проблем.
Юлія Грушка, лікар – невропатолог поліклінічного відділення КНП «Чорнухинська лікарня Чорнухинської сільської ради»
Comentários