12 листопада стартує Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики
Сучасний світ неможливо представити без антибіотиків. Ще у 1920 році, видатний шотландський бактеріолог Александер Флемінг вперше виділив антибіотик пеніцилін із плісняви Penicillium notatum. Дане відкриття повністю змінило медицину, відкривши нову еру в лікуванні бактеріальних інфекцій. Завдяки створенню антибіотиків були збереженні життя сотням мільйонів людей. Але поява нових антибіотиків, безконтрольне їх використання, особливо в країнах із низьким та середнім рівнем доходу, призвели до формування стійких, резистентних до антибіотиків штамів бактерій.
Із 40-х років ХХ століття, зростання застосування антибіотиків та їх масове виробництво підприємствами як для людського суспільства, так і для ветеринарії, призвело до викиду мільйонів тон антибактеріальних препаратів у навколишнє середовище. Близько 60% загального виробництва антибіотиків припадає на препарати (тетрацикліни, пеніциліни та сульфаніламіди), які застосовують у лікуванні домашніх тварин. Антибіотики використовують не тільки для лікування, але і для профілактики бактеріальних інфекцій у худоби, птахів, рибній промисловості, додаючи лікарські засоби у питну воду та корм для всієї ферми, незважаючи на те, що хворіє лише кілька тварин. Схожість груп антибіотиків, які використовують як у людей, так і тварин підсилює та пришвидшує появу стійкості у бактерій до антибактеріальних препаратів.
Антимікробна стійкість (антибіотикорезистентність), яка визначається як здатність певних бактерій протистояти дії одного або кількох антибіотиків, створила одну із найбільших загроз громадському здоров’ю всього людства. Так, в одній із нещодавніх доповідей спеціальної міжвідомчої групи ООН із питань резистентності до протимікробних препаратів, науковці відмітили, що вже у 2050 році, стійкість до ліків щорічно імовірно може призводити до 10 мільйонів смертей, а до 2030 року може стати причиною крайньої бідності 24 мільйонів людей. Вже зараз щорічно від захворювань, стійких до антибактеріальних препаратів помирає щонайменше 700 000 людей, серед яких 230 000 – це пацієнти із мультирезистентним туберкульозом.
Інфекційні захворювання, які спричинені мультирезистентними штамами бактерій, вважаються глобальною проблемою. Серед даних бактерій, науковці сформували групу збудників ESKAPE (Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa та Enterobacter spp.), які ідентифіковані як критично важливі мультирезистентні бактерії, що причетні до захворювань людини. Поява мультирезистентності у патогенів зазвичай спричинена надмірним використанням лікарських препаратів або їх призначенням із неналежним використанням протимікробних засобів і неякісними фармацевтичними препаратами.
У людей антибактеріальні препарати використовують як для лікування, так і для запобігання появи інфекційних захворювань. Щорічне споживання людською спільнотою антибіотиків вимірюється кількома десятками мільярдів одиничних доз. Близько 60% всіх антибіотиків, які споживає людина, це пеніциліни, цефалоспорини та карбапенеми. Інші групи лікарських препаратів, такі як тетрацикліни, фторхінолони та макроліди, також широко використовуються у медичній практиці. Більшість антибіотиків, які отримують пацієнти, виводяться із сечею та калом у активній формі та в подальшому визначаються у стічних водах очисних споруд у мкг/л, потрапляючи у водне середовище та на посівні поля. Крім того, ці антибіотики зберігаються у навколишньому середовищі від кількох діб (бета-лактамні антибіотики) до кількох місяців (тетрацикліни, фторхінолони), що прискорює появу антибіотикорезистентності у бактерій.
Антибіотикорезистентність вважається відносним поняттям, так як навіть надзвичайно стійка бактерія може бути знищена, або пригнічена високою дозою антибіотика. В той же час ми повинні розуміти, що пацієнт може не витримали високу концентрацію антибіотика, яка знищить бактерії, але одночасно спричинить важкі ускладнення або навіть смерть людини. Тому надважливо, призначаючи антибіотики притримуватися відповідної достатньої дози та тривалості призначення препарату, які відповідатимуть потенційному збуднику інфекції. Також у лікуванні антибіотиками слід враховувати такі фактори, як вік хворого, супутні захворювання пацієнта, функціонування нирок, печінки, імунної системи, які можуть змінити фармакокінетику антибіотика та знизити здатність організму боротися із бактеріальною інфекцією.
Отже, поява стійких до ліків штамів бактерій, спричинена селективним тиском, який чинить надмірне та неправильне використання антибіотиків. Цей процес сприяє розповсюдженню та виживанню бактерій, які мають підвищену резистентність, ускладнюючи лікування інфекцій та впливаючи на охорону здоров’я через тривалість захворювань, підвищений рівень смертності та збільшення фінансових витрат. Для ефективної боротьби, спрямованої на подолання зростання резистентності бактерій до антибіотиків, необхідний комплексний підхід, який включатиме в себе розумне та раціональне використання антибіотиків, дотримання суворих методів гігієни, створення регуляторних та урядових ініціатив, щодо контролю за дотриманням правил використання антибактеріальних препаратів, проведення широких заходів освіти із підвищення обізнаності громадськості, а також продовження досліджень нових протимікробних засобів.
Олена Кир’ян, доцент кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету, к.м.н., лікар-гастроентеролог вищої категорії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського ПОР»
Comments